Врода

Святослав Синявський
І пити каву з полином як прану, смакуючи кожнісінький ковток. І пряний дим курищ багрянолистих кленів точити крізь шпарини вікон... Вік он уже на сконі, тому живи, кохай, люби її та кожен подих, яким вона твою щоку зігріла...

Ріллю життя перевертай! Мо' щось та вродить? Та що та мо'. Уродить, безперечно вродить...