Намальовані сни, намальований вітер, аквареллю сполоханий світ споглядає прозора душа, умостившися з краю на цямрині Долі…
---
Неозору ріллю небокраю засівають зірками Боги. В чорну воду занурився розум... У мандрівку відвічну рушає, скуштувавши нектару латаття, сивокрилий тендітний метелик...
---
Стеля Дому Небесного вкрита смарагдом. Радосинь - навкруги, і Священна весна...Крізь веселку над лугом посипався дощик. Дочекався і я вороття у казкову Країну Дитинства...
---
«дощику-дощику, зварю тобі борщику»,
крапивою-лепехою рани зеленьком загою
---
Ти прийдеш, увірвешься як вітер. Віти втомлені зашелестять
Стила ніч загуде і думки полетять На крильцятах сполоханих літер
Ти народишся, прийдеш нежданно, Данний Богом, наш Юний Королю,
У театр сей абсурду, де граємо ролю. Ненависну таку і жадану...