Дві монети для Човняра. Води Стіксу – дерево чорне. Горне хвилю весло мов ріллю плуг. Ох важкенний сьогодні човен!
Луг замовк – а ні пари з вуст! Лиш багать поминальних стогін. Забирає ватра тіла. Ну а душі?А душі потім…
Після тризни шикуй ряди, Князю-соколе, Тінь_від_Тіні. Тихо-тихо полки веди. Там на пристані
зачекались лодії. В чорнім дереві тої води згаснуть спалахи червлені. Попливуть за човнами вінки. Драхм сю ніч не злічить Весляреві...
©2007 Інґвар Олафсон