Червоний алісум у дивному лісі мов папороть квітне у квітні, а всі її ждуть на Купала цвітіння...
Аліса і Керолл як Лукаш і Мавка в світах заблукали...
Дві кали на гріб їм поклали, дві ружі червоні...
Дві тіні в цвітінні не варті щоб бути на варті для снів моїх милих...
То ж маю слабеньку надію, що їх не стривожать лихі та жахливі нічні перехожі...
І може я встану і ложе своє віковічне покину? Думки без упину у снах без упину,
а вранці гавранці у спину все каркають-кпинять, все каркають-кпинять...
І я мов дитина боюся цих звуків і руки до вух прикладаю...