Там, Де Ти...

<ТАМ> Червлене небо затопило оковид на заході. На сході пахощі Зорі - в гаю акацієвім.<ДЕ>і тихо, тихо. . Вечір - <ТИ> погідний, лагідний... <ТАМ> До речі, сьогодні я листа твого найшов в куточку на полиці, під томиком Едгара По. Подякував йому, поставив "Stabat Mater" <ДЕ> і читав, в душі твоїй потроху розчинявся аж поки катер <Я>не підійшов <ТАМ> і Свен з горлянки не добув могутній вікінговий гук,<ДЕ> в "реальність" повертаючи мене. А потім було море <НЕ> сонце, сіль і небо..таке всесильно синє і п'янке.<Я> Ти знаєш, що я маю на вазі...<ТАМ> Червлене небо затопило оковид на заході. На сході - Ти...<ДЕ> і пахощі в гаю акації, жасмину...Там серце залишається моє <МИ> хоч як банально це звучить, Кохана...