для Вадима Осипенка
Любовь-морковь и тут же кровь...и секс, и секс со всех щелей: из щели - в щель,
из двери - в дверь, в глазок, у щёлочку,
в шпаринку...
---------------------
А десь далеко поза цим життям від оковиду до овиду ковилу хвилі котять на могили...
Тут міниться усе і з виду зникає марище, натомість Сила вливається у споловілий Степ
і напува коханням коней, людей і їх заснулі тіні...
В сіні у запашнім стрічають ранок коханці розпашілі. Серпанок гасне у зеніті...
Кохайтесь внуки Божі в цьому тілі, бо іншого вже може і не бути...
©2005 Ingvar Olaffson