– Дзень, дзень, – ніч і день
Брязкотять ключі від раю.
Порипують на завісах
Залишки воріт пекла.
Белемкає порожніми пляшками
Знуджений чоловік.
Сиплють колядками та дзвониками
Діточки в різдвяні свята.
Гостро ріже серце
Падаюча шибка вибитої душі.
Тенькає розірвана струна скрипки.
Розпачливо та тужно
квилить сова
горобиної ночі.
Жахно гримкотить,
та все ж кінчається буря.
Тихо сходить сонце в туманному серпанку.
Переливаються та виблискують,
Зачіпаючись промінчиками,
краплини роси,
І знову чується, як дзенькають
ключі від раю.