Anima i Аnimus

Валентин Лученко
Думки за думками ховаються в речення. Приречено Аніма плаче на споді: "Аню, ти пустиш мене на побачення?" Мовчання...Замовкни, Дитяточку! Годі вже! ГОДІ...
---------------------------
В ардентному прагненні бути вгорі, долаючи все і усіх твій Анімус вже переміг. Хоругви упали до ніг. Скалічений розум ледь квилить на споді, на призьбі сидить та чекає на Ґодо...