ПтАхи* Грому
( Північноамериканський мотив )
З грозою повертаються додому
Обідрані і мокрі ПтАхи Грому.
Крізь бурі, лихоліття та солоні хвилі
Летіли у краї, що чистим душам милі.
Втомились,
Обтріпали крила,
Знайшли притулок,
В моїм серці сіли.
* * *
Звільнитися від відчаю, скажи,
А чи багато треба,
Здійнятись над багаттям
І стрілою в небо,
А звідти вниз
Та, прокричавши: „Кроу...”**
Та чи готова
Прийняти Матінка - Земля
Стражденні душу й тіло,
Що прихилитись до її грудей
Без дозволу схотіло?
Мабуть, що ще не час.
Та хоч вогонь на згарищі
Давно уже загас,
І опустіли
Жертовні черепи,
І не літають стріли
В повітрі,
Мов сполохані джмелі,
Ми живі, браття.
Жарини із священного багаття,
Підняті Давніми
Під тупіт мокасин,
Знялися в небо
І на пір’я сіли
Небесних птиць,
Що стелють ниць
Під ноги нам
Бурхливії потоки
Думок і поривань.
Молю:
Зневірою не зрань
Їх іскроносні крила.
* * *
Проходять роки,
А вони
Все ллють та ллють,
І з ними розкидають
Той жар,
Що будить в спраглих душах
Далеку, призабуту пам’ять
Про славнії минулі дні,
Коли лиш Птах ***
Літав у вишині,
Неізчисленним тріпотінням крил
Закривши небо,
Небо над землею,
Ізриту копитами
Мільйонних стад. ****
І на потребу
Всесвітньої гармонії буття
Бродили у чащобі
Вовк,
А поруч Лось.
Бувало тишу цю
Лиш рушило
Дзижчання стріл
І падав хтось.
Той світ не знав
Пустого каяття,
Понад усе цінили
Розум, честь і силу.
Таке було життя.
І Воїни,
Танцюючи хвалу Світилу,
Під Соколом увінчаним стовпом
Шматали груди... *****
* * *
Хіба усе забулось?
Хіба всьому кінець?
Живий Творець,
Що бачив жертву ту
І Матінка - Земля,
Прийнявша кров
Та породивша
Кроваві роси.
Чи треба ще промов
Про жертвеність Христа
Тоді, як промовляє пір’я,
Що увінчало коси.
Згадаю і звільнюся
Від зневір’я.
З надією підем
З тобою, брате,
Хоч нас лишилося
Не так уже й багато,
У світлозорий храм
Кормилиці - Землі,
У трави колосисті,
У ліси хвилясті,
Де боротьба Вітрів
Породжує ненастя,
А з ним і легіони
Птахів Громів.
Небесних Птиць,
Що стелють ниць,
Під ноги нам
Бурхливії потоки
Думок і поривань.
Молю:
Зневірою не зрань.
******************************************
Для тих, хто не знає:
* - (ПтАхи - наголос на першому складі).
* - Вакін’ян (на мові народу Лакота) - символізовані
Орлами та Соколами Громи і Блискавки ,
що приносять на землю очищення;
** - крик чорного Крука (Ворона);
*** - Мандрівний Голуб (вимер);
**** - стада Бізонів , під час щорічної міграції;
***** - обряд «Танок Сонця» у народів Великих Рівнин.
травень 2000
*******************************************
= IthaNchaN Isnala =
в „миру” В. Василюк