Очі, це дзеркало душі. Вони відображають внутрішній світ людини. Коли я вперше побачила фото Анатолія Шинкарука, його очі випромінювали дивне сяйво, яке притаманне людині сповненої безмежної любові до життя і всього, що оточує нас в цьому світі.
І не випадковим є те, що ця людина, яка має талант від Бога помічати все красиве навколо себе, почала писати такі дивовижні картини. Яка різноманітна палітра кольорів цього майстра краси! Яка неймовірна фантазія малюнка!!!
Здається, що картини потрапили з яскравого, безпосереднього дитинства, де живе тільки доброта, відвертість, та віра в існування казкового світу. Ця людина-майстер зміг в нашому не простому житті залишити ту дитячу відвертість, поєднану з дорослим, навіть філософським сприйманням сьогодення.
Анатолій Шинкарук тонко відчуває природу українського народу, тому що сам вийшов з нього, щоб прославити його життя, ремесло та природу. Ще з дитинства, він уважно споглядав навколишній світ, слухав матусину мудрість і дивився в вечірнє небо з загадковими світами.
Українське село, яке малює майстер воно радісне, яскраве, затишне, сонячне, квітуче, а значить, красиве! Національна гідність живе в цій людині, а тому і сам Анатолій заслуговує гідної слави свого народу. Через все життя майстер несе веселу вдачу, любов до життя і людей.
Роботи Анатолія мають неймовірну позитивну енергетику. Переглядаючи їх, переповнюєшся радістю і якимось дивовижним світлом. В нього свій стиль написання картин, своє світосприйняття. Його почуття гумору відчувається в його роботах Образи митця дуже колоритні і завжди поєднані з природою. Там можна побачити гойдалку при заході сонця і конячку, яка п’є воду з річки, а також жінку з коромислом, яка несе воду через місток, соняшники без яких важко уявити собі Україну.
Поряд з хроматичними кольорами несподівано бачимо ахроматичні кольори.
Це дивовижні камінці, які живуть своїм життям в роботах майстра. Це він зміг помітити і прославити їх. Чи кожний з нас може помічати це в повсякденному житті? - Гадаю, далеко не кожний… А це є також життя. Якщо вони існують, значить живуть разом з нами. Анатолій Шинкарук наполегливо звертає нашу увагу на те, що ми не вміємо бачити, помічати, а значить любити в цьому житті.
Творчість майстра , тонка і виразна в своїй філософії. Він вміло передає своє відношення до церкви та православ’я. Духовність, це те що завжди належало українському народу, а сьогодні, це особливо необхідно і хто, як не майстри культури і мистецтва зможуть донести цю спадщину до сучасної людини. Це є громадянський обов’язок митця, людини і просто християнина, який живе з вірою до Бога. В своїх роботах Анатолій часто зображає церкви над селом і цим він підкреслює духовну велич.
Про талановитих людей кажуть « Їх Господь поцілував у тім’ячко», це справді так. Коли людина талановита, то вона талановита у всьому - це аксіома. Анатолій Шинкарук є такою людиною. А головний секрет, це вміння кохати. Без любові в серці не можливо творити шедеври. З таким почуттям все під силу і не тільки з пензлем в руках. Сила слова виривається з багатої на почуття душі. У Анатолія є літературні надбання, де він описує життя простих людей з природнім для нього почуттям гумору. Спілкуючись з багатьма людьми, він вміло знаходить ті колоритні образі людей, які стають його літературними героями, такими яскравими, як і його картини. Здається і де він на все знаходить час…. Отож, знаходить і дивує нас своїми глибокими джерелами души.
Душа його в акварелі, а серце сповнене любові. Він дарує світу радісну красу і любов до рідного краю, залишає після себе яскраву палітру вражень.
Анатолій Шинкарук талановитий митець сучасного імпресіонізму. Щасти вам друже!
Светлана Камышная
(перев. с укр. Марины Караваевой. Россия. Камышин)
ГЛУБИНА И БОГАТСТВО ТВОРЧЕСКОЙ ДУШИ
Глаза – это зеркало души. Они отражают внутренний свет человека.
Когда я впервые увидела фото Анатолия Шинкарчука, его глаза излучали удивительное сияние, которое свойственно человеку, наполненному безмятежной любовью к жизни и всему, что окружает нас в этом мире.
Не будет преувеличением то, что он получил Божий дар замечать все красивое вокруг себя и начал писать такие потрясающие картины.
Какая разнообразная палитра цветов у этого мастера красоты! Как необычна фантазия рисунка!!!
Кажется, что картины Анатоля Шинкарчука пришли из яркого, непосредственного детства, где живет только доброта, открытость и вера в существование сказочного мира. Этот мастер смог в нашей непростой жизни сохранить детскую непосредственность, соединенную со взрослым, даже философским восприятием настоящего.
Художник тонко чувствует природу украинского народа, потому, что сам вышел из него, чтобы прославить его житье, ремесло и природу. Еще с детства, он внимательно наблюдал окружающий мир, впитывал материнскую мудрость, любовался вечерним небом с его загадочными звездными мирами.
Украинское село, которое пишет мастер, радостное, красочное, тихое, сонное, цветущее, а значит, красивое! Национальная гордость живет в этом человеке, а потому и сам Анатолий заслуживает достойной славы своего народа. Через всю жизнь художник проносит неизменную удачу, любовь к жизни и людям.
Работы Анатолия имеют неимоверно позитивную энергетику. Разглядывая их, переполняешься радостью и каким-то дивным светом. У него свой стиль написания картин, свое световосприятие. Его чувство юмора хорошо ощутимо в его работах. Образы мастера чрезвычайно колоритны и тесно объединены с природой: качели на заходе солнца и лошадка, пьющая воду из реки, женщина с коромыслом, несущая воду через мосток, подсолнухи, без которых сложно представить себе Украину…
Наряду с хроматическими цветами неожиданно просматриваются ахроматические. Это диковинные камешки, живущие своей жизнью в работах мастера. Он смог заметить и прославить их. А разве каждый из нас способен подметить необычное в повседневной жизни? – Думаю, далеко не каждый… А это тоже жизнь. Раз эти камешки существуют, - значит, живут вместе с нами. Анатолий Шинкарчук настойчиво обращает наше внимание на то, что мы не умеем видеть, замечать, а значит любить в этом жизнь.
Творчество мастера, тонко и выразительно в своей философии. Он умело передает свое отношение к церкви и православию. Духовность – это то, что всегда было свойственно украинскому народу, а сегодня она особенно необходима и кто, как не мастера культуры и искусства смогут донести это наследие до современного человека. Это гражданская обязанность художника, человека и просто христианина, живущего с верою в Бога. В своих работах Анатолий часто изображает церкви над селом и этим подчеркивает духовное величие.
Про талантливых людей говорят «Их Господь поцеловал в темечко», и это действительно так. Если человек талантлив, он талантлив во всем – это аксиома. Анатолий Шинкарчук именно такой человек. Его главный секрет – умение любить. Без любви в сердце нельзя творить шедевры. С таким чувствованием все под силу и не только с кистью в руках. Сила слова вырывается из богатой на чувства души. У Анатолия есть собственное литературное достояние, в котором он, со свойственным ему чувством юмора, описывает жизнь простых людей. Много общаясь с людьми, он умеет находить те колоритные образы, которые станут его литературными героями, такими же яркими, как и его картины. Думается: как он на все находит время? А вот находит и удивляет нас своими глубокими родниками души.
Душа его - в акварели, а сердце исполнено любовью. Он дарует свету радостную красу и любовь к родному краю, оставляя за собой яркую палитру впечатлений.
Анатолий Шинкарчук - талантливый мастер современного импрессионизма.
Счастья вам, дружище!