Хотілося б трішки відійти від всієї цієї возні з виборами, тому під враженням однієї лекції хочу запропонувати Вам наступний матеріал.
Отже спочатку універсалістська етика. Дивно але факт, Європа, як соціально-культурний простір є унікальною в тому сенсі, що саме тут виникла локальна етика, яка стала і відповідно була за своєю суттю універсальною. Тобто саме в Європі відкрили ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКУ етику і відповідні підходи до людських відносин.
Звичайно, під впливом християнства, можна сказати завдяки йому. Тобто цей християнський ресинтемент, як відкидання античної парадигми ствердження "життєвої сили" породив певний етос, який можна вважати загальнолюдським. Перехоплюючи можливі закиди скажу, що буддизм (махаяністський) в цьому відношенні не аргумент, бо там відкидаються людські відносини разом з реальністю світу.
То ж після цієї короткої ретроспекції перейдімо до сучасності. А ситуація ось яка. Європа (а разом з нею Україна) зараз є пост-християнським соціо-культурним регіоном. Інституції християнства занепали, релігійність падає, підтримка населенням офіційної церкви навіть в "бастіонах" католицизму теж падає. Релігія вже немає вирішального впливу в суспільних і соціальних питаннях. АЛЕ - парадигма ліберального облаштування соціуму виникла саме завдяки християнству. парадоксальна думка, адже саме церква була "реакційною".
Але це факт. Бо саме християнство ствердило найшкідливішу думку в розвитку етичної думки. Воно встановило роздвоєнність буття європейців, яка, моєжливо, знищить Європу. Йдеться в першу чергу про любов. Християнство ствердило люов в якості милості, співчуття, тобто як досконале почуття до потворного. В античному, точніше греко-римському світі це було неможливо, бо досконале почуття могло викликати лише досконале буття. Але християнство все змінило. Воно започаткувало цю роздвоєнність, з одного боку природньо, що люди тягнуться і люблять досконале, але ця християнська парадигма, що генетично вкорінилася в європейській культурі спровокувала почуття вини за любов. Християнин (напр. середньовічний) почувався грішним, бо не любив прокажених, саме тому Св. Франциск лизав їх рани, що не є істинним релігійним почуттям, це гординя аскета. Але це інша історія.
Отже в євпропейській культурі є така роздвоєність. Саме з неї постає конституювання особи, як індивідуальності і можливість любити її як таку. Саме з неї постає ідея про рівність слабкого і сильного. Європейська ментельність хвора на увагу до потворного.
Саме з цієї генези ідеї (про любов до потворного, ницого) постала ліберальна ідея про те, що в одному соціумі можуть мирно жити, співіснувати люди і групи людей, які не поділяючи спільних культурних цінностей між собою. Єдине, що вимагається від них - не протидіяти демократії (мультикульт). Звідси толерування європою циган, турок і інших покидьків сіхдного світу, які заполонили Європу. Причини цього очевидні - європейці більше не хочуть робити брудну роботу а рук не вистачає. Виникає питання лише про статус емігрантів. А от з цим проблеми.
Ангела Меркель нещодавно висловила думку про те, що проект "мультикульту" в Європі проавлився. В Німеччині є проблеми з турецькими і іншим емігрантами, які своїм способом життя підривають суспільний лад. Бо дл яцих людей є нормальним: - видавати заміж дівчаток 12-13 років без їх згоди; - не вчити мову країни де живуть; - чинити самосуд; і тд. В деяких школах Німеччини відбуваються постійні знущання над дітьми НІМЕЦЬКИХ родин через чистоту їх німецької мови. Підкреслюю це в них вдома. Тобто ігонорується цими людьми все, що гарантовано конституцією країни. Виходить, що вони не емігранти, а колонізатори.
Хочу, щоб читач мене правильно зрозумів я в жодному разі не закликаю до якої б то не було дискримінації. Але люди, які хочуть жити в тому чи іншому соціумі повинні виконувати правила приєднання до нього - жорсткі правила. Аж до відмови від своєї ідентичності і прийняття ідентичності народу до якого приєдналися. Або не приєднуватися. Про долю тих, що не приєдналися йтиметься окремо.
Наприклад президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад, який абсолютно не толерантний. Тобто, він дозволяє собі такі випади в бік Європи, Росії і США, які ще сто років тому навіть не прийшли б на думку лідерам того регіону чи якого б там не було іншого. Вони одразу були б знищені Європейцями, як носіями панівної культури. Бо тоді Європа не цуралася грубої сили. Він просто клоун, президент країни яка слабша за Європу і економічно і військово. Але тим не менше з ним намагаються вести діалог.
Європа толерує бульш-менш, йог оклоунаду, лише тому, що сама обмежила себе. В тому числі і в насильстві. Інакше він був би знищений за лічені години. Але справа в тому, що діалог передбачає двох рівних мовців, але він не-рівний. Він це розуміє і, як і інші йому подібні, користає з того.
Справа в тому, що він людина культури, яка поважає тільки силу і вважає, що все що йому зходить з рук - це слабкість Європи. Це ж саме відбувається і в Німеччині і в інших країнах Європи з емігрантами, вони не розуміють толерування, бо така в них культура, такий в них етос, вони природньо не здатні жити інакше як зі страху.
Але Ахеменіджад просто клоун. А ось такі країни як Китай це серйозніша проблема - вони сильні і стають сильнішими, але є носіями іншої культурної парадигми. За статистикою 70% китайців, які облаштовуютсья в Західному світі, або/і в міжнародних компаніях обирають менеджерські посади, для порівняння 60% індусів обирають виробничі і посади, що повязані з науковою діяльністю. Ще питання? Це нація (китаці) з однією абсолютною цінністю - влади. Тому толерувати їх буде смертельно небезпечно для Європи. Необхідна зміна зовнішньополітичної парадигми.
Повертаючись до проблеми емігрантів найстрашніше те, що відмінності і конфлікти поглиблюватимуться і все завершиться соціальним вибухом порівняно з яким нацизм здаватиметься просто жалюгідним гоп-стопом. То ж чи не варто припинити бавитися в лібералізм, а трішки "поставити на місце" ішачків? Щоб уникнути більшої крові? Думаю - варто. Варто нагадати про правила гри і хто в домі хазяїн, чи спроможна на це Європа? Думаю, на жаль, ні. Наш світ гине. Але є одна соломинка.
Це культура. Це руйнування східних суспільств шляхом нівеляції їх культур. Наприклад в Афганістані американські військові розповсюджуюють яскраві і відверті (рівня журналів) фотографії і постери із зображенням жінок. З мето привертати увагу і руйнувати їх спосіб життя(в мусульманстві заборонено зображувати живих істот). Це діє, культурна експансія ще на деякий час збереже панування західного світу, але лише на деякий час, це відстрочка.
Тут з необхідністю постає тема глобалізації - країни, що не ввійшли до неї, не залучилися до цивілізованого світу, залишаться поза грою, в полоні ресинтементу (як словянофіли). В них відбудеться деміфологізація і створення міфів про те, що їх вади, їх відсталість є їх перевагами. Тобто Європа носій передової суспільної організації і кульутри є обєктивно кращою за країни Третього світу, які не мають потенціалу і шансів. Тому, ці народи і країни усвідомлюючи це опинилися в ситуації коли їх "оголили" європейські цінності вказали їм на їх нікчемність тому вони вимушені, щоб захиститись, створити нові міфи і існувати в ізоляції, на маргінезі світового процессу.Це яскраво видно на прикладі Росії, яка не приймаючи європейські цінності живе міфами, які транслює і закріплює Міхалков і ко.
Справа в тому, що міфи не створюють в кабінетах (там їх лише канонізують і транслюють) їх створює колективне несвідоме народу. Міфи про владу, про героїзм, пофігізм і тд. Бо він відчуває свою нікчемність в культурному і ін відношеннях, ось народ і вигадує міфологію, яка захищає його від реалності.
Отже варіантів є два - або Європа, або маргінез (тобто сапать китайські помідори, бо вони толерувати нас не збираються).
Що в цій ситуації робити Україні? Варіант лише один "колебатся вместе с линией партии" тобто разом з Європою, а краще зіграти на випередження - нормально охорняти ДЕМАРКОВАНІ кордони і затиснути нелеглів, повести ПРАВИЛЬНУ жорстку політику щодо емігрантів. І чекати коли Європа прокинеться і скине пута згубного лібералізму. А це відбудеться і чим скоріше тим краще.