Сьгодні ти пестив мене і кохав,
мов дитину, гладив по голові.
Грудьми од світу вітрів закривав
І тіло своє стелив, щоб тепліше
Мені було на твердій і холодній землі.
Сум і радість, кохання і страх,
І жага, що втому зборола…
Милий мій, чим віддячу тобі за дах
Добрих рук твоїх? І чи встигну,
Поки ще кров у мені не схолола?
…Світанок у вікна, тобі вже пора,
чуєш, півні перші співають?
А на прощання цілую твої уста
І брови нескорені,чорні, і відьомські очі,
розкосі, зелені, що сяють…