Біла лядь, сестро …
(майже порно)
Чи правда чи вигадка, а існує думка, що в давнину, коли дівчину видавали заміж за нелюбого чоловіка, їй дозволялось провести першу жіночу ніч з коханим хлопцем.
Та за звичаєм наших предків, на другий день після весілля у дворі пошлюбованих вивішували простирадло (лядь). Якщо воно було чисте, без плям крові, то люди зазначали: біла лядь. Ця фраза означала, що наречена віддалась за чоловіка не дівчиною. Згодом той вислів «біла лядь» перетворився у цілком знайоме слово «****ь».
…у тебе вона була не надто біла у брудній занехаяній общазі на зім’ятому пружинному ліжку… з плямами крові… (твоєї крові, між іншим) … живої крові… крові твого нутра… і він вставив в тебе свій фалос і сказав: «Yes, ще одна бранка, целка»… але думав у цю епохальну мить твого підкорення не про тебе, і навіть не про себе, а про неї, з котрою слухав оргАн учора ввечері (перший і останній раз у житті, єдиний раз)… бачиш, оргАн – то символ фалічної чоловічої культури, що замішана на підкоренні жінки… знизу нагору (чи навпаки(?): вниз згори) потужні струмені повітря йдуть мідними огрАнними (Органними) трубами, видаючи утробний звук… повітря проходить тими органними трубами, як сперма через труби чоловічого статевого органа втікає у жіноче лоно... саме так відбувається акт творення нового життя.
…нове життя… це добре розуміє жінка, що раптом відчула всередині себе маленький промінчик, що раптом заворушився десь у глибокому органі її тіла.. вона відчула тихий дотик Всесвіту і сказала собі подумки: «Дитина. У мені живе дитина». …
У чоловіка все відбувається інакше… у нього статевий акт – це акт підкорення, акт укорінення свого сімені… акт передачі свого інформаційного коду на Землі …і чим більше варіантів цієї передачі відбудеться, тим краще для нього, тим більше спадкоємців з його інформаційним кодом він залишить по собі… тим довше він житиме у часовому вимірі, тим довше існуватиме його код спадковості…
… А тобі в той епохальний момент переходу з одного стану в інший (від дівчини до жінки!!!) на згадку спала якась дурнувата, вигадана кимось і ніким іншим не підтверджена теорія про передачу інформації під час інтимних стосунків… (У епохальні моменти завжди думаєш про щось несуттєве, це факт!) … Цю теорію ти почула у потязі метро в день страшенної спеки десь між Оболонню та Петрівкою. Ти згадала про це зараз, в час акту свого підкорення, ти згадала, що, згідно цієї неперевіреної теорії, коханці передають один одному інформацію всесвіту, яка кодами надходить до них різними шляхами із зовнішніх джерел. Передаючи цю інформацію під час злягання один одному вони не тільки отримують нові знання, а й діляться набутими з партнером. … Якісь такі дивні думки прийшли до тебе у той епохальний час переходу від дівчини до жінки!.. А твій партнер (чоловік, котрого ти любила безтямно, безмежно, нестримно й до самозабуття) розрядившись, спокійно встав з ліжка, кинув на тебе збайдужілий погляд, натягнув штани, застебнув ширінку і вийшов у напівтьм’яне світло общагівського коридору через двері з облупленою білою фарбою… залишивши тебе наодинці з собою і твоїм жалем: чи то плачем, чи то болем, чи то смутком… від неподіленого відчуття власної нікчемності й покинутості… через деякий час ти дізналась, що вагітна (та ніч принесла тобі дитину)… ти невміло і тихо, затинаючись і ковтаючи слова, зізналась про свій стан своєму обранцеві на брудному університетському дворі (після тієї ночі він уникав тебе…) … почувши твою сповідь і посміхнувшись криво, він заглянув тобі ув вічі (тільки він так міг дивитись), і сухо мовив: роби аборт… я не буду з тобою… прощавай… і в тебе від тих крижаних слів все похололо всередині… ти зрозуміла: акт повернення до реальності завершився остаточно… ти отямилась… кохання виставило рахунок…ти залишилася сама у безкрайому просторі невирішених питань і проблем, кинута напризволяще у своєму виборі… Бути чи не бути новому життю… що робитимеш далі?…
© Риженко Тетяна, 2009