Такий собі P. S.: Цього листа надіслали в редакцію газети "Новини Закарпаття". Лист - на русинській мові. У газеті вийде цієї суботи.
Добрый день, честованый пане редактор!
Хотів бы’м ся з Вами поділити даякима думками за пензістську проблему. Проблема сяка была ай у стародавні часы. У Греції, приміром, рішали просто ай кардінално: дручали старых долу головов зо скалы. Айбо у нас так не слобудно, бо най бы дако ся поскаржив у Хюмен Райтс Воч, та кампес! Нигда-шуга не прияли бы нас у Євроунію. Словом, докіть нас туда не прияли, най Говерла почекат. А што правда, то правда — пензістув ся росплодило до блуду! Так, ги колорадських бумбакув. Хоть бумбакы помалы щезавут: сесе літо имив дас 10, не булше. Не бирувут, небозе, вутримати наші условія. А пензісты, видите, наспак!
Я чом пишу. Гадаву, же треба бы пудняти пензійный вік лем жонам, а хлопам спустити. Моя порхавка така щи дужа у свої 75! Я навечур сяду пуд телевізор та нараз засплю, а она, сятила бы ся, и телевізор позират, и єднов руков чыр колотит, другов, перебачте, смолі правнукови утерат, а при тум на єднуй нозі стоит, бо другов правнучку колише у кочіку. Так што най бы жонам пудняли, кажім, до 90. Тото такі грывучі потворы! Лем туйка, правда, є пудводный камінь: ци будут ся они мозолити на роботі, ци будут ловговати? Скорше — другоє. Моя у молодости лем ся мастила-пудровала тай на брігадіря кліпала, обы файні трудодні дустала. А старі жони годні так ся уд роботи удсунути, же зовсім ся не будут камуфловати, обы ся їх началство бояло. А кедь над нима не буде контроль, та самі знаєте, яка з них робота. Туйка треба бы файно помозговати, обы не спропастити державу зовсім!
Дуже Вас прошу, пане редактор, передайте, будьте такі добрі, мою пропозіцію головним корманичам. А сесе письмо, кедь надрукуєте у новинці, та просив бы’м Вас, надрукуйте каммай піціцьким шрифтом, обы моя фрасиця не стямила. Ай без того не маву житя! Она ня хоть коли серед ночі годна пуд ребра штургнути, обы ся позвідала: "Но та за кого, Ильку, будеме голосовати?". Та што ся буду скаржити? Видав, ай Вы таку маєте дома. Чудно нас, хлопув, побив Богонько!
Науперед дякуву! З паном Богом ся майте. Вшиток Ваш Илько Горняк з Ужгорода.
Листа в скриньку вкинула Тамара КЕРЧА.