сонет 1

Микола Литвинець
І так, і ні, а що обрати?
Як істини із серця досягти,
Кому відкритись, кому розказати
Якої прагну здійснення мети.

Даремна нерішучість охопила,
Й не можу прямо крикнути «люблю»,
Не знаю що чекати, чи б хотіла
Зі мною пов’язать долю свою.

Мов птах в неволі б’ється моє серце,
Прагне злетіти до висот твоїх,
Не знаю чи високо забереться,
Але не згине на очах твоїх.

Отак й моя любов не знає краю,
Тільки в твоїх просторах я літаю.