Іван ФРАНКО
Другий жмуток 19
Як віл в ярмі, отак я день за днем
Свій плуг тяжкий до краю дотягаю;
Немов повільним спалююсь огнем,
Та ярко бухнуть сили вже не маю.
Замерли в серці мрії молодечі,
Ілюзії криниця пересхла;
Різкі, сухі мої зробились речі, -
Пора худого жнива надійшла.
Худеє жниво! Сіялось, мабуть,
Замало й ненайкращої пшениці,
А час не ждав! Холодні зливи йдуть, -
Важку ворожать осінь нам зірниці.