БукОль

Святослав Синявський
Що їм снилось, цим квітам нічним, що так пахнуть вільжисто у сутінках сірих?
Сіромахи-метелики линуть на їх нетутешні пелюстки…
Плюскіт срібний потічку в саду мармурового ставу і цикади, цикади, цикади…
В кадках білих стоять хризантеми обіч гравію стежки, стежки крадеться їж
з-за кущів споловілого безу, без кінця і без краю найближчая зірка
поливає цю осінь своїм упокореним світлом…