Яких тільки прізвищ не придумали у свій час українці! Класифікуєш їх класифікуєш і кінця краю тому не видно. От уже вкотре знов натрапив на новий клас прізвищ, які мають в своїй основі назви металів. Звичайно, я чув і раніше про прізвища Срібний, Залізняк, Золотаренко та Золотенко, але щоб вже відобразити в прізвищах майже всі відомі на час формування українських прізвищ метали. Цього я, признатися, не міг собі уявити. Але давайте по-черзі та по-порядку.
Отже в 16-17 віках українці знали такі метали та їх сплави:
• Золото (Au)
• Срібло (Arg) (серебро)
• Залізо (Fe) (або варіант вимови железо);
• Мідь (Cu);
• Оливо (Pb) (зараз унормована інша назва «свинець»);
• Цина (Sn) (нині метал більш відомий під зросійщеною назвою «олово»)
• Арсен (As) або миш’як
• Спиж (або бронза, сплав міді та цини, або міді та миш’яку)
Які ж прізвища утворилися від цих металів та сплавів? По-перше є прізвища, які мають в своїй основі повну назву металу. Це такі:
• Золото (206)
• Серебро (102)
• Цина (40)
• Арсен (32)
• Железо (29)
Тут і далі в дужках кількість носіїв прізвища згідно інтегрованих даних паспортних столів України.
Від основи «золото» утворилися такі прізвища):
• Золот(а)ий (42)
• Золотой(ая) (890) (це прізвище є зрусифікованим підрадянськими паспортними столами варіант прізвища Золота(ий))
• Золотко (84)
• Золотенко (95)
• Золотар (510)
• Золотарь (1824)
• Золотаренко (1726)
• Золотарюк (72)
• Золотовський(а) (310)
Срібло дало українцям такі прізвища:
• Срібний (1430);
• Срібненко (130);
• Срібнюк (110);
• Серебро (95)
• Серебровський(а) (40)
Мідь представлена такими прізвищами:
• Мідний(а) (280)
• Міднюк (4)
Залізо має більш розгалужену мережу прізвищ, яким став за основу цей міцний метал:
• Залізняк (2400)
• Залізнюк (310)
• Залізко (890)
• Желєзняк (6400)
• Желізко (560)
• Желєзнюк (46)
• Желєзовський(а) (54)
До групи «залізних» прізвищ треба також віднести прізвища від сплавів заліза, таких як:
• Криця (9)
• Криценко (15)
• Крицюк (1)
• Сталь (40)
• Сталенко (15)
• Сталюк (12)
• Сталько (4)
• Стальченко (150)
• Стальський(а) (25)
Оливо (у значенні свинець) дало не багато прізвищ та і носіїв цих прізвищ не так багато:
• Олив’яний (а) (8).
• Оливо (12)
Цина дала крім вище названого такі українські прізвища:
• Цинко (40)
• Цинченко (72)
• Цинюк (10),
• Циненко (45)
• Циновський (60)
Старовинна українська назва бронзи дала прізвища Спіженко (42) та Спіжук (9). Як видно літера «и» в них замінена на «і». як то кажуть, коментарі зайві.
На завершення цього коротенького огляду хотілося б зупинитися на проблемі повернення в українську мову вилучених в ході «наближення аж до злиття української мови до російської» питомих українських назв металів та сплавів. Як відомо до погрому українознавства та словникарства в 1929 – 1933 роках такі метали як оливо (Pb) та цина (Sn) були замінені на російські назви свинець та олово, залишивши в словниках лише згадку у вигляді «застаріле». А слово спиж зовсім усунули зі словників, ніби його там і не було. А разом з тим це слово заслуговує на повернення хоча б тому, що воно настільки давнє, настільки давно на наших теренах стали виплавляти арсенову бронзу. Лише в мові литовців, українців та шумерів були окремі слова на означення міді та бронзи. Всі інші народи користувалися лише словом «мідь» для металу та його сплаву. І лише в середньовіччя в мовах європейських народів з’явилося слово бронза, що походить від назви італійського міста Бріндізі. По що це свідчить? Що наші спільні з литовцями пращури володіли мистецтвом виплавляння бронзи, про що свідчать як лінгвістичні артефакти, так і знахідки археологів, які відкрили мідні рудники та майстерні по виплавці міді та бронзи в районі сучасного міста Бахмута в кінці 19 століття. Зараз це місто продовжує називатися Артемівськ. Звичайно, не потрібно заміняти слово «бронза» на «спиж», але в якості синоніма це слово має повернутися до словників української мови, хоча б для того аби люди могли розтлумачити свої прізвища.