Іван ФРАНКО
Перший жмуток 16
Похорон пані А.Г.
Так сталось! В трУні металевій нині
Ота рука проклятая спочила.
Що ген-то, в добрій чи лихій годині
Нас розлучила.
Я бачив, як її зашкрібувАли,
Вложили в склеп і приложили камінь,
Цементом заліпили й прикопали, -
ЗначИть, і Амінь.
А ти стояла зблизька у жалобі,
Заплакана, хоч сльози ті лиш з ока
Текли, чуття ж не зрушило зглибОка
Те, що в тім гробі.
Ще душно, я ж стояв увесь холодний
Близ тебе й німо на сей гріб дивився,
Мов хмара з вітром, так в уяві бився
ЗасУд народний:
Хто вбив живую душу й перед смертю
За вбійство смертне не відтЕрпів муку,
Той пО смерти з могили розпростерту
Простягне руку.
І з твОїх сліз, з лиця твого блідого,
З очей, що скрились у важку жалобу,
Я хтів дійти, чи та рука померша
Простягнесь з гробу?..
Знімок Ірини Мадриги. Явір в парку, що в маєтку класика польської літератури Фредра поблизу села Вишня на Львівщині.