Знову вітер у грудях морозний,
Знову боляче очі закрить.
Знову погляд знайомо холодний,
Знову змушує душу горіть.
Колискову співаю без тями,
Щоб заснули мої почуття..
Я кохаю, кохаю, кохаю!
А слова знов летять в небуття...
І ніхто не почує мій голос,
Тільки тиша зі мною кричить.
Наче пташка, в руках невідомість,
І вона знов не може злетіть.
Я стою на руїнах любові,
Що я знов будувала сама...
І щаслива, і плачу, що знову
Вона в серці моєму жива!