***

Тамара Чайкина
    



                Про хліб



      Місяць сяє у небі, вечерова зоря.
      На столі паляниця, пахне медом вона.
 
      Випікала цей хліб - наша Матінка пічь
      Спалахнула вогнем, від бажання обличь.
      І горіла та пічь, серед поля ночей
      І світили зірки, як жарини очей.

      То трудилися руки, не боявшись вогню.
      Щоб на ранок дістав ти хлібину смачну.
      Так шануй святий хліб, бережи від вогню.
      І пропасти не дай ти йому на корню.
      
      Бережи від негоди спекоти,і зла
      Щоб рум,яна хлібина завжди поруч була.