Знову, знову це дике почуття. Ревнощі. Як же вони мені набридли. Ненавиджу це, але зробити щось із собою теж не можу. Не можу, бо не впевнена, що він до мене відчуває : теж саме, що і я до нього, чи теж саме, що і я до нього, але до когось іншого?
Все заплутано.Дуже. Суцільні морські вузли. Що вже легше все взяти та й перерубати раз і назавжди, ніж по - тихеньку, по - трохи розплутувати, шукати відповіді, необхідні слова.
Хочеться, щоб отак раз! – і нічого складного не було, щоб все робилося по першому ж побажанню.
Але розумієш, що такого не буває, і знову шукаєш вночі правильне рішення, шукаєш той кінець мотузки, який би тобі допоміг.....бо не хочеться вбивати почуття.