Чорний светр вдягни,
Обличчю личить.
Шматочки сердець самотніх…
Злиття не вічне!
Вкрала в дівок майбутніх,
Твої рухи.
Очі стін холодних.
Людей допитливих вуха.
Заздрощі мозок точать.
Вкрию тіло тобою любий.
Хочеш? Бажаєш?
Замовчи!
Досить, милий!
Ти пісню про мене, самотню, співаєш!
Знаєш, як тепло мені в цій казці для двох дорослих…
В останнє кожен день живемо.
Дзвоник. Таксі. Побігли.
З’їли порцію щастя.
На сьогодні все.
Досить.