Шахи

Мира Мора
Коли її народила, після чергового аборту, мама, то не було жаданою в глобалі несподіванкою  чи тихою радістю, а щось, сприйняте, як належне та «для галочки» в черговій клітинці журналу життя.

Мама – завжди усміхнена до подруг та заклопотана до телевізора.
Тато – завжди заклопотаний до газети з рубрикою «здоров»я» та усміхнений до відео.
Мама – вважає, що печених тричі на тиждень курячих ніжок для «дружньої сім'ї» достатньо.
Тато – впевнений, що  всі особи жіночої статі, незалежно від крові та віку, можуть бути музами його ліжка.
Мама – сіроока узбечка  блондинистого типу,– таких не буває
Тато – заржавілий  український «чайник», - такі усюди.
Мама - дозволяє собі ходити оголеною по квартирі
Тато – любить вечірнє порно, незалежно від факту присутності одягу на мамі та присутності самої мами.

І вона – «галочка» клітинки «дружньої сім»ї –
Ненавидить тата за порно та  поважає дешеве пиво за розраду.
Носить бліде тіло та чорно-білу душу, звідки:

«Вона-біла» - гризе нігті у черзі до сповіді  та пише вірші про «жу-жу»
«Вона–чорна»  знімає скальпи із білих та одягає їх назад, висипаючи прошарок піском та дрібним щебенем.
«Вона-біла» - мріє про подорожі «будь-куди» та  дихає радістю «звідусіль».
«Вона-чорна» - має маленькі таємниці з володарем чорних  та запинає їх шторкою.
«Вона-біла» - бачить у мріях себе д’Артан'яном та просто любить.
«Вона-чорна» - тією ж д’Артан'яновою шпагою, ніби картопляне пюре, розтовкує душі білих, намазуючи отримане на одвічні шматки пам’яті. Чорно-білої.


Вона була одна у батьків і цілком заповнювала клітинку їх соціального стільника.
Одна у батьків та двоє для себе.
І все в житті, її, здавалося було по «двоє»
Мама і тато,
Чорне та біле,
Любов та ненависть,
Пиво та Бог
В маленькому тілі з великою пам’яттю, з жагою до  білого та таємницею із чорним.