толока

Илья Запорожец
Двір - дитячий монастир. Уважно слухаєм, за хату ходим бурить.
Метем опале листя. Обідать звуть - ідем. На гойдалці сумуєм.

Коли-ж нестерпний засов на воротях виліта із тісних пахв
і дзенькає, ніяке "З двору ні ногой!" у слід, не стримує.

Авжеж, нема чесноти іншої, окрім толоки,
і річки її Дорічки.