Немного из Павла Глазового 19

Татьяна Столяренко-Малярчук
СОЛДАТСКАЯ ЛИРИКА   
Парень выехал на службу  в отдаленный край 
И любимой пишет письма: «Жди, и вспоминай!
Я тебя не забываю, посуди сама - 
Я любуюсь каждой строчкой каждого письма.
Даже марки отрываю и целую их, 
Ведь на них следы остались сладких губ твоих». 
А в ответ он получает: «Милый! Жду, люблю, 
Только знай, что я к конвертам марок не леплю.
На губах от них так долго неприятный след,
Марки клеит на конверты мой любимый дед».

СОЛДАТСЬКА ЛІРИКА
Хлопець виїхав служити у далекий край
І коханій пише звідти: «Жди мене, чекай!
Я тебе не забуваю, не забудь і ти.
Я не можу надивитись на твої листи.
Навіть марки відриваю і цілую їх,
Бо на них сліди лишились від губів твоїх».
А кохана пише: «Милий! Жду тебе й люблю,
Тільки знай, що до конвертів марок не ліплю.
На губах вони лишають неприємний слід,
І за мене марки ліпить мій любимий дід».