Травень

Валентин Лученко
*
Знов задощило. Місто п'є небесний сік. Радіють парки...

*
Арка веселки об'єднала береги. Добре та любо в обіймах...

*
Махнув крилом тотемний птах. Упала казка на пагорби давні...

*
Читаю знову натяки твої. В обличчях та об'явах. Здається розумію. Втім, побачим...

*
Знов плаче горлиця в гаю. Сорока кряче як двійко тих качок, що поряд у ставку...

*
Як хочеться спинити шум, це шумовиння людської піни , яке несеться Містом, не знаючи куди...