- Заєбав ти кашляти! Зараз хтось почує, мусорів викличе.
- Та це тебе вже стрімає. У тебе напостой така фігня.
- Та не гоніть ви. Ідем десь пройдемся.
- Ще одну колпачелу і йдемо
- Ну.... похуй, сип.
Вийшовши з під’їзду ми зрозуміли, що на вулиці реально холодно. Всі йшли мовчки. Лише в одного не закривався рот:
- Я ж казав, що цей колпак нам допоможе! Ха-ха. Ви запарили мовчати. Так і здохнете, ні*** не розказавши цьому світові.. Це реально хвороба нашої нації. Українці завжди мовчать і покірно пливуть течією. Їх єбуть, а вони мовчать, лише іноді стонуть, як сифілісні суки. О, ідем у якійсь барчик сядемо.
- Ага. Тобі зараз у барчик. Тебе ж ковбасить ну його нах. Але похуй, ха-ха, йдемо, бо реально холодно.
Ого! Останній раз у цьому свинюшнику прокуреному (дерев’яний барчик на Ентузіастів) був ще в 11 класі. Нажрався там, як скотина. Ну його. Ми по малолєткі любили нажиратися до ригачки. Взагалі, життя цікаве було. Було насрати на всі життєві традиції та принципи. Хто хоробріше, сильніше, розкутіше, зрештою п’яніше – той і правий. А гроші були потрібні лише задля „Пшеничної” за 6 рубасів, мінералочки та крекера на толпу. Навіть тьолок вдавалося грузити не маючи і рубля в кишені. А тепер без 50 гриваків навіть соромно виходити з хати. А зібрався на кураж – готуй три соточки. Треба ж ще абсента гахнути, чайові нормальні залишити. Похуй, що наступного дня ходитимеш без цигарок. Та й ці конченні гроші зароблялися набагато легше. Хоча тоді вони навіть не зароблялися, а тупо мутилися на всілякій дурниці. А тепер єбашити доводиться так, що...
- Молодой человек, а вы, что будете заказывать?
- Єбать грузануло!
- Извените....
- Оболонь 0.5 і горішки якісь.
Тупорила офіціантка мабуть втикннула, що я убитий. Похуй.
-О, Пашок, це ж ця вівця, що бігала за тобою у Саймона на хаті. Бля, Петруччо, я тобі базарю, у неї руки, як у Валуєва. А ви шо до речі собі замовили, бо мене так мрачно грузануло.
- Ха. Також пивасик. Хотіли спочатку МакКаву, але потім забули про те, що ми її хотіли. Прікінь.
- Буває. Бляха, а я хочу щось солодке.
- Почалося...
- Або нє не хочу, давай п’єм пивас і подзвонимо Жеці. Може він вже прийшов зі своєї корпоративки.........
А на вулиці такі жопа, як холодно. Треба зайти в магазин купити цигарок.
- Дайте пачку „кемела” легкого і булочку.
Виходячи з магазину помітив, що на нас дивно подивися один штрішок, якого я колись бачив у нас на районі у компаніїї з баригами.
- Нахуя ти купив булочку?
- Ха-ха-ха. Хто його знає. Побачив і купив. Подзвоніть Жеці.
Поки Петруччо говорив з Жекою я грузився з Пашкою на тему глобального поцанізму і цинізму.
- Він вже дома!
- Заєбісь! Йдемо до нього там тепло і... затишнно.
У Жеки була реально цивільна хата. Ніколи б не сказав, що тут самий живе чувак, який дуже любить куражі, ганджу і тьолок. Більше того, він завжди має бабло на це все. Мама в Італії, сам працює на нормальній роботі (весілля знімає). Коротше, все у нього тіп-топ. Єдина проблема, що він сам не завжди думає так, бо план часто викликає різноманітні кончєнні депресняки та параної, від яких втрачається інтерес до життя. А взагалі-то так подумати тут зібралися нормальні штріхи (на перший погляд). Всі на нормальних роботах, вчаться в унівєрі, я взагалі модний штрих). Були часи.... Взагалі тодді піздато було. А тепер зайнявся цією кончєнною підприємницькою діяльністю і що толку? Не вийшло. Просрав гроші, заробив піврічний депресняк, почав більше курити.... Але похуй, все нормально. Хоча, яке нормальнно? Сьогодні мав зробити купу справ і по роботі, і по навчанню. А не зробив ні***. Після вчорашньої п’янки зранку дуже тяжко вставав. Але похуй! Я ще молодий, можу ковбаситися.
- Здоров, Жека!
- Здоров! Шо у вас є щось?!
- Угу!
- Заєбісь! Камон на кухню.
Заходимо на кухню. Раніше завжди дули на балконі з водніка, але тепер, як каже, сусід Жеки, Славік - „Піздєц тяжка пора року ця зима – всі водніки замерзають”.
„Сними трусики с кружевами, раздвинь ноги, я тебе вдую, покричи, задыхаясь громко…”, - це були рядки з одннієї з найкозирнніших пісень гурту „Кровосток”. Під їхню музику взагалі весело довбити.
- Ого! А шо це ми з цієї хєрні будемо курити? З цієї залізної банки від пива?
- Повір мені, різниці нема.
Кашель, сміх, розмови про напаси і всяка чуш.... найдивніше у цьому всьому, що ми розуміємо один одного. Якби серед нас була твереза людина, вона ніфіга не розуміла б (а може й зрозуміла б). Хоча, якщо нормально налаштуватися , можнна дати нормального тексту. І незважаючи на те, що всіх пре більш-менш однаково, у кожного свої причуди. Хтось хоче розповідати якісь казочки тьолкам, комусь хочеться читати репак, хтось розповідає про своє життя, дехто просто щось базарить, інші (переважна більшість) тупо витикають.
- Ну шо малята, ще один розкурим?!
- Та нахуя?
- Буде заєбісь!
- Ага, заєбісь, як в анекдоті. Знаєте?
- Нє, давай розказуй!
- Коротше, створював Бог землю. Створив небо, землю, тваринн, птахів, людей, зорі тощо. Це була ідеальна земля. Царювала цілковита гармоннія. Бог подивився на це все і сказав: „Заєбісь!”. І все „заєблося”.
- Нормальна тєма!
- Так шо ще курнем!
- Звичайно, а хто проти!
Пішов колпак. Від того півпакету залишилася малесенька п’яточка, тому вирішили докурити вже і те. Правда пацани вже починали загружатися, тому останній ковпак викурив майже сам.
- Ну шо як вам на світі відмінному від повсякденного?
- Я ще туди лиш під’їжджаю, ще одна зупинка. Просто у тролейбуса резина літня, того, коротше, отака ***ня..
- Ого! Оце ти загннав! До чого тут тролейбус? У той світ лиш паравози возять!
- Ха! Красава! Я втикнув! Паравоззи – це ти мав на увазі, тіпа напаси!Правильно?
- Ну, правильно.
- А можна спитати?
- Ну....
- Нахуя ви так жорстко гоните?
- Нас убило!!!!!
- Ха-ха-ха.
- Отож-бо і воно!
- Отака ***ня.
- О, Жека, як твоя 35-літня тьолка?
- Вчора всьо пройшло, короче, нормально. Але я єбав більше такі приколи.
- А чим галімо?
- Та нє всьо нормально. Просто, нема взагалі з нею про, що базарити. Перший раз я убитий був і мені здавалося, що у нас є спільні теми. А тепер зрозумів, що єдине спільне у нас – бажання сексу. А зважаючи на те, що я працюю з одними тьолками, які реально хочуть сексу, мені, короче, похуй на все і.... отака ***ня.
У мене почали пекти очі. Це значить – я надовбався в жопу. Піздато -
подумав я собі. З’явилося нестримне бажання розказати всім про все....