Крапл вина чи то кров, кров чи то вина

Анна Янчук
   Вона схилилась над ще свіжим трупом..."Покидьок" - неоднократно зазвучало в її обуреному й розгубленому мозку...
   На щастя чи то на жаль, сон утік разом із появою рожево-фіолетових променів світанку
   Сидячи на кухні вона зробила каву і зовсім гола сіла на високий стільчик... Прикурила цигарку... Мовчки дивилась як звивася змією сизий дим, збиваючись у клубочки і гублячись десь під стелею. Попільничка поперхнулась бичком... День взяв своє. Сонце залило кухню, вона побігла в туалет - її стошнило. "Покидьок" - подумала вона, вмиваючи лице. День почався гнило, втім, як завжди, останім часом.
   Ідеї сходити в тренажерний зал померли разом із жахливою речовиною природного походження, разом із спуском води - на сьогодні найкращого друга. "Покидьок" - сповзла по стіні.
   Серце билось в ритмі неправильного танго. Думки змінювали одна одну зі швидкістю світла. Закрити всі штори і лягти - мрія ідіота. Бар. Пляшка з рідиною червоно-чорнильного кольру. "До дідька... все до дідька" - ковток, ще один, крок до смерті когось, а може чогось... "До дідька"
    Потягнулась до сигарети, проте так не можна, адже вас тепер двоє чи троє... "До дідька, двоє... Бабком". Їй для цього не потрібні були навіть висновки фахівців. "Цікаво, а Покидьок передбачає такий поворот подій?" - подумала вона і втопила сигарети у краплі вина, чи то крові...
   Попільничка ображено глянула на неї, коли та в енний раз поспіль кинула в неї бичком. Сонце заливало все навкруги... "Набридло". Вона вийшла на вулицю. В навушниках грала "Земфіра", але навіть це не рятувало від безвиході, яка оточувала її звідусіль, напливала хвилями червоного смутку, плескалась у шлунку рідиною чорнильного кольору, зароджувалась десь внизу живота чимось чи кимось живим.
   "Можливо треба нічний кошмар перетворити у віще сновидіння? Хоча ні! Я не така, та й не заслуговує він цього..."
   Думки набували чіткості, мозок провітрювався від зайвого... звук гальм... зникло світло, яке так заважало... в кутку чуттєвих губ з'явилася крапля крові, чи то вина...


Нописане в співавторстві з Наргіс Ахроровою...найкращою...