Хто я? без нікого хто я? ніхто! ось хто я! як я живу? шукаю сонечко, сидячи в старенькому нещасному трамваї обнімаю невидимими ручками голу думку і не відпускаю її …..люблю все і вся і всіх просто більше або менше або геть зовсім трошки з цілої людини хоча б молекулу, враженнями дикими живу а вони такі різні і такі дивненькі неочікувані і за настроєм різні, діаметрально протилежні через долю секундочки,менти аж бува страшно !воно таке багряне червонощоке повне кругленьке ясне низьке і недосяжне на далекому палаючому небосхилі піднімається зраненька нагору а у вечері падає у цікавезну невідомість піднімається з усмішкою ліниво але з почуттям обов’язку дарує новенький незайманий день для існуючих .не живих . існуючих створінь які переймаються чимось бо це чогось хочуть коли треба получати задоволення навіть від плачу ну від свого плачу а не молодшого брата! Дармують на сіре існування коли можна ВСЕ змінити … говорять ні ! будильнику зубній пасті каві людям, рідним, і навіть собі НІ нІ НІ собі ні! Ні це не правильно в розумних межах а вони в кожного свої…. Так звичайно живуть звичайно передбачувано нудота(риготиння і сум два значення) максималісти сукі розривається зв'язок між чортовими грошима і вищим враженням.. поки не їх не врятує біохімічний процес який розбавить їхню палітру білим і і чорним кольорами не більше… зрада брехня забагато лишніх слів обтяжує нас прив’язує до чорної як обома землі і не відпускає до неба… навіть смерть робить його яскравішим. і сонечко їх безкорисливо любить ! і я їх люблю….. мабуть… мабуть… ця любов врятує світище наше.. наливає на непробудну зимову буденність слабеньким теплом надії, живим кольором, дружністю і і цілує нас через брудне вікно в куди баче! Пряме і відкрите!! квітка ти !ти квітка !и сонце а сонечко яскраве як квітка аж сліпить квітці повезло що її порівнюють з сонцем це піднімає її самооцінку возвеличує над хмарно заставляє її співати від гордості радості. І щиритись зі сміху звужуючи оченята для легкого сорому….…, …..предмет мого обожнювання ласки і прославляння здається воно моє але воно не моє далеке і відкрите де воно там завжди завжди літо травневе ….дарує рай !пливе серед безмежності .посилає нам хвилі позитиву…море плюсиків .
бля залізе туди 1 мінус і все піде до чорта!!! Воно недоторкане і цьому його секрет потрібності… най частіше коли мене питають куди я йду то відповідаю гуляти питають потім з ким? Не сам Я з сонцем і з своєю тінню……ми зним знайомі питають хто вона я кажу сором не знати та щей у вашому віці и таке велике на небі бігає жовте.хотілось погуляти з ним вночія би показав сонцечку багато класних нічних речей….ла ла ля співай кричи стрибай танцюй !хочу побувати на своїх поминках…..хочу щоб коли дам дуба всі сміялися і цілий день гратиме музика весела з великих колоночок басистих хочу щоб це був най веселіший день на цвинтарі праху….нащо закопувати мертвих в землю її і так мало і так в неї інше призначення….. хочу щоб на цвинтарі звичайному всі пам’ятники іхрести все було однакове яким би я оригінальни не був.. смерть прирівнює всіх .Шаленію від швидкості зміни теми написаного…ми це я і ти і я це саме я такий не такий як всі коли ми разом ми не такі як всі коли навіть коли ти сам ти теж нетакий як всівсі різні всі рівні, воно самесебе заперечуєзі всього загадкового і невивченого в світі то мабуть найсекретніше то мої мізки вони унікальні нікуя не роблять нікуя не знають халеплять на всі сторони всяку нісенітницю навпопад непопав ніхто не згадає а попаду то в шоці ходять і це не забувається воно на довго закарбовується і в памяті///