Зiзнання

Татьяна Столяренко-Малярчук
***
Як сталося, що ми по різні боки -
Нема  містка, а яр такий широкий,
Не доторкнутись до твоїх долоней,
Не бути у очей твоїх в полоні.
Як сталося, як сталося, як сталось -
Не було нічого, а все здавалось,
Здавалося, що ти мене кохаєш,
Здавалося – нема коханню краю,
Здавалось, що  лечу, неначе птаха,
А сталось - по життю іде невдаха.
Як сталося - я відповідь не знаю,
Не відвертайся - долю я  благаю,
Залиш мені і віру і надію -
Щоб там не сталось, я любити вмію...

***
Радію світу і ціную
Тебе, як долі щирий дар,
Без тебе щастя не існує,
Без тебе день, немов тягар.
І ніч без тебе нескінченна,
І не приваблюють зірки,
Зникають разом сенс і тема –
Життя згортає сторінки.
Без тебе з часу випадаю,
Не відчуваючи тепла,
В своєму просторі блукаю,
А навкруги імла, імла...

***
...Кружляє  сніг  чи  падають  дощі,
Чи  мерехтять  зірки  на  небосхилі –
Мої  слова  тріпочуть  у  душі,
Як  білі  чайки  на  високій  хвилі.
Бажання є прошепотіти  їх,
Сказати  голосно  і,  навіть,  прокричати,
- Люблю  довіку  погляд  твій  і сміх,
Я  в цьому  не  втомлюся  зізнаватись...