Напої мене вранішнім світом,
Напої золотою росою,
Напої тихим подихом вітру,
Напої ти своєю красою.
Хай зникає у темряві світло,
Розум в ласках занурений спить.
І мене, наче крилами вітру,
В насолоду занурює мить.
Пригости мене блакиттю неба,
Пригости чистим смаком сльози.
Мені ж більше нічого не треба!
Будь ти поряд, як дотик Весни.
Хай втрачаю в бажаннях я частку,
Частку серця відшматує час.
Він одягнений в відстані маску –
Віддаляє, роз’єднує нас.
Роздягни мене поглядом ніжним.
Роздягни тихим порухом вій.
Буду падати листям осіннім.
Хай мене занесе буревій.