Щось...

Светлана Зайцева 2
На запитання :"Як ти?",- вона відповідає: "як завжди". Вона кожний день проживає так само,як попередній, не знаючи, чи добре чи погано, але як завжди. Вона знає, що її очікує завтра,післязавтра, наступної неділі...
В її житті не відбувається нічого особливого, неймовірного чи приголомшливого..та де там...взагалі нічого...
На запитання: "Чому?", - вона відповідає: "Бо так!", ніби не в силах щось змінити...Чекає якихось змін, чекає,поки хтось зателефоную, сумує....Дивна!
Кожний день, як пісня, яку вона щоразу прослуховує, знову і знову, не задумуюючись над змістом...
Настрій один і той же, і здається, що все нормально....Наівна! 
Вона звичайна, - інколи усміхнена, повітряна і мрійлива. Інколи сумна, інколи плаче, але завжди наодинці....Чутлива!
Вона звичайна, і живе звичайно, і все як завжди...
Але її не вистачає, їй не вистачає...не вистачає того міцного...шаленого,..пьянючого та пристрасного... того,чого сама не розуміє...того,що не придумала...того,що ще не знайшла...Хвора!
Вона - прозора...але ще помітна...ледь-ледь..але її видно!!! майже так само, як дим від сигарети,яку вона щойно викинула у вікно...