***

Оксана Гуменюк
Це щастя знову відчувати біль
У серці, що давно зотліло
В пустелі спопелілих мрій
Знайти оазис дивом уцілілий.
Це щастя знову зустрічать Різдво
Народження душі і тіла
І воскресати всім смертям назло,
Загартувавши дух в пекучому горнилі.
Це щастя розчинитись назавжди
В п"янких обіймах зоряної ночі
Об леза гострі зранитись й прийти
Ще раз, щоб глянути Любові в очі...