Твій саван все покрив, твій саван все заніс. Над степом ніч розсипала безмежне море зір
Іскриться сніг як вдень. Нас сани мчать повз яр, порослий чагарем...
Ми шаленіємо від простору, від сили, що прокинулась раптово. Від волі, яку нам Бог
вже вкотре дарував. Наш час настав. Нам грім дав знак. Той дивний грім під знаком Водолія
Його луна розколює столітній лід, що душі панцерем тримав...
Доволі оглядатися на Схід! Вдягаймо гуню та майнем в Карпати! А там вже недалеко Рим. Колись давно він був, здається, нашим...