Бжижко

Валера Знаменский
Бжижко пчешел по польянке
Вижни блэдные гудки,
Перепечный шибко в янке
Не завжиждевся к литки.

Затрэвожный печно малко
Бжижко в грездне помахав.
Нэ тревог повждыхных капко
Нэ печавных пшечью мав.

Завтречал тот Бжижко Катку
Закручинив як снэгирь
Покохавши с нэй побатку
Разпшешався аж затырь.

Нэ взошнедже запомявный
Ржично пошпевно куштой
Як шнебешный погулявный
Як куштодно подневной.

Он нэ поднявно шперевжись
Поднымал вечерью ввысь
Чнивно пекал, ржично ревнысь
Катка ж нэумолкно вблызь.

И рэшил тот Бжижко пошпи,
Завдробняжку покохав
Як рживечный навзмя ножни,
Нэ взогнавши нэчью мав.

Знат не выделся куштунью
А кили пшехонью рысь.
Бжижко малкно завбжедунью
Закуштунился надысь.