Игорь Белов. Неслыханная тишина

 
на вулиці німецькій позику
в собі мелодії знайти.
Повітряних нальотів музика
Ширяє в сонній висоті.

Тобі наснилося це місто.
Перелицьоване в війну,
що орденом притяте просто
в тканину побуту сумну.

Ну ось, привіт, прокинься, - ніби
пропав такого міста слід.
Є присмак болю зрозумілий
у контрабандних сигарет.

А ти — проїздом. Від вокзалу -
в руїни пам'яті чужі
спішить, червоним сяє стало
автобус щирої душі.

І попід небом східно-пруським,
завчасно зрозумівши це,
рівняючись ліворуч струнко,
запаморочним над усе,

пройде кохання новиною
звичайною, і нам залишить
розв'язану за світовою
лише неймовірну тишу.

***
По улице немецкой узкой
пройди с мелодией внутри.
Воздушного налёта музыка
над сновидением парит.

Тебе приснился этот город.
Перелицованный войной,
он вроде ордена приколот
к сюжетной ткани бытовой.

Ну здравствуй, просыпайся, что ли,
ведь города такого нет,
есть привкус объяснимой боли
у контрабандных сигарет.

А ты – проездом. И с вокзала
к руинам памяти чужой
спешит, сияя краской алой,
автобус с пламенной душой.

И под восточно-прусским небом,
всё понимая наперёд,
держа равнение налево,
неподражаемо пройдёт

любовь, как новость рядовая,
и нам останется одна
развязанная мировая
неслыханная тишина.
 


Игорь БЕЛОВ
Неслыханная тишина
http://www.lgz.ru/article/11395/