Не сплю я, думаю про тебе,
Жити не можу я без тебе,
Дивлюся завжди в далечінь,
Там бачу тільки образ твій.
Коли ім’я твоє шепочу
У жилах кров кипить,
Я хочу, уже давно тобі сказати,
Завжди буду тебе кохати,
У мріях плавати з тобою,
Любов – це зло! Я тебе молю,
Не муч мене і моє серце,
Воно так швидко розірветься,
Але таке життя.
Не можу я тебе забути
З тобою хочу тільки бути
Бачити, мріяти, кохати
В уста солодкі цілувати
Але де ти?
Тебе немає.
Лиш образ твій завжди літає,
Він залітає в мою душу
І я тоді кохати мушу
Тільки тебе.
Не знаю я, може це й чари,
Життя завжди таке цікаве
І несподіванки приносить,
Може любов й не зло?
А що тоді? – Протистояння?
Бій спокуси і страждання,
І хто же переможцем буде,
Не знаю, а страждають люди,
Не я один, таких багато,
Які кохають,
А чи варто?
Страждати, мучитись, не спати,
Заради того щоб кохати.
Сказати чесно – я не знаю,
Я тільки думаю й кохаю,
Заставити щоб не любити
Це не можливо, треба жити,
А що життя є без любові,
Воно сухе, немає долі.
Неможна жити без кохання,
Але кохання – це ж страждання,
Ну і нехай, це того варте,
Потрібно жити і кохати.