Це не тільки шоколад, смак ванілі на губах…
Це коли уже не можеш повернутися назад…
Марічка Бурмака
Дивний світ собі витворила людина: спочатку вагітніє ідеєю, потім виношує її у потаємних глибинах мозку аж поки в муках не народить черговий шедевр – нову собі забавлянку. Бавиться тоді і шаліє, як мале дітисько, що ліпить кулічики з піску і мріє мушелькою вичерпати море… А потім створена лялька як Пінокіо оживає і собі давай качати права… І в поті чола тоді майстер працює на неї як той «папа Карло»… Ну, ось наприклад: звичайнісінька річ - шоколад. Колись давно індіанці Південної Америки жували листя дерева какао і з плодів його готували собі напій, що допомагав жрецям і мисливцям не спати кілька ночей. І коли мандрівники привезли кілька мішечків чудодійних зерен до Європи, ніхто і гадки не мав, що скоро ці зернятка цінуватимуться на вагу золота, у первинному значенні цього виразу: за розкіш посмакувати шоколадом із китайської порцелянової філіжаночки платилося мало не цілими маєтками. І ось тут людство потрапило до першої власноруч виритої ями: річ, яка не служить, перетворюється на річ, якій служать. Те, що на початку було створене природою і використовувалось дітьми природи без жодної злої чи егоїстичної інтенції, перетворено у рушій потужної індустрії. Тисячі фабрик і концернів, міліарна армія працівників і продавців «солодкого щастя», тисячі промоутерів, що шукають нових шляхів до серця і гаманця споживачів: зміна пакування і назви, форми і змісту, кольору і розміру… А суть одна – серце какао – бобу, що породжує гіркий смак і відчуття відкритого простору…
Так і люди: дехто ховається за золотистою фольгою, в модній ручної роботи коробці, комусь вистачає алюмінію, а хтось загорнений у папір чи поліетилен. Чиєсь ім’я відоме як бренд, і його купують для подарунка чи для підкреслення статусу; хтось настільки популярний, що ним завалені всі ятки на двірцях і майданах, натовп жере і облизує пальці… А хтось невідомий, захований в книзі старовинних рецептів і до якоїсь визначної дати про нього раптом згадають, витягнуть на світ Божий, причепурять і вигранують золотом: «Традиції з 18… (потрібне вписати) року». І стане він брендом, а потім шоколадним батончиком, а потім… Соєве забуття, смерть шоколаду – все для блага народу – зменшення собівартости… Це не тільки шоколад…
24 червня 2008 р..