Материалы для новогодних капустников
Із майбутнього новорічного звернення Президента України Ющенка до співвітчизників.
Громадяни! Співвітчизники! Любі друзі та ті, що ще співчувають! У цей, дуже складний час, до Вас звертаюсь я, Брати і Сестри мої.
Три речі турбують мене. Три, так би мовити, - «Г».
Це: Газ, Грип та Геморой ( звісно, маю на увазі Юлію Володимирівну!)
Розглянемо ж ці питання по суті.
По-перше, скажімо – Газ.
Він – є! І, навіть, гроші, щоб сплатити за нього –є! Але: шоу – нема! Про що, скажіть любі, народ буде розмовляти після новорічного олів’є? І ось це – не добре. Тому, що нішу недружнього « руського новогоднего кино» заповнити вітчизняними конкурентноспроможними новинами з театру бойових дій – нема можливості.
Наразі – грип! Їого нема. Є тільки шоу. Зрежисоване жінкою з косою. В кредит. А грощі за це, тіки уявіть, вона вимагає від мене. Цілий мілліард! Кончє, каже, потрібні. Я би й дав, тільки в мене нема. Ви ж, мої руки бачили?
А зараз – про головне. Про те, що болить, кровоточе, та пече. Ну, Ви мене зрозуміли… Вчора зайшов до аптекі. Допоможіть, прошу. Ні, кажуть, це не грип, нема від Неї ліків. Даже в Швейцарії.
Ну, скажіть: чому Вона мене так не любить? Що я Їй зробив? Я ж, наразі, зовсім нічого не роблю.
Жорстока Вона! Пішов би я…але…що стане з демократією? Вона ж її до мене ревнує. Вона ж задушить її своїма жіночіми ручками. Навіть кум Порошенко її боїться.
Геморой – одним словом. І сидіти нема можливості. І піти - тяжко!
А зараз кілька слов для співвітчизників зі Сходу. Я багато про це думав. Усі п’ять років.
Пацаны! Бля буду! Простите за 2004! Витя, ты - лучший! Век воли не видать! Хочеш – будь президентом! А я при тебе. Хоть премьером, хоть главой национального банка. Ну, пожалуйста!
А зараз усі разом: Я- НУ- КО- ВИЧ! Я-НУ-КО-ВИЧ! Я-НУ-КО-ВИЧ!
Тезисы к предновогоднему выступлению лидера оппозиции Януковича В.Ф.
По-хорошему спрашиваю: у всех нолито? Говорю последний раз… по-русски. Потому, что негоже президенту суверенного государства говорить на языке потенциального соседа.
Короче, буду лаконичным. Крым – нам. НАТО – да! Газ – в трубу! Юлю – в Лондон! С Ющенко Так: Банк – доверить. В руки ничего не давать. Карманы – зашить. В регионы – тепло. «Межигорье» – мне. Кажется – всё!
Тю, ще вивчив до виборів нову донецьку регіональну речьовку:
Разом нас багато! Нас не подолати! Єє!…..
Телевізійна новорічна заставка від прем’єра Юлії Володимирівни Тімошенко.
Грудневий (декабрьский – для непонятливых!) новорічний виступ прем'єр міністра скасовано.
ВОНА – ПРАЦЮЄ!
Тільки в цей час люба країна може святкувати і спати спокійно!
Наболіле від спікера парламенту Літвіна В.М.
Як би мене не було – потрібно було б мене видумати. Ви мене бачили? Сивий. Стрункий. Справедливий. Країні потрібен Литвин! Тільки Литвин! Я потрібен. Тому що хочу і можу! Зрозумійте це, і ми переможемо. Тому, що я – не той ж… Яценюк! Я – твій рідний син Україно! А ти – моя рідна мати! А ви, нехай і бідні, але брати та сестри мої! І жити мі повинні довго і щасливо. Потрібно тільки довірити мені країну, долю та ключа від хати. Ми покладемо туди гроші. По мінімуму. Але кожного місяця.
Країно, тільки Литвин тебе гідний! Це кажу тобі я, Литвин! А хто ще це скаже, крім мене?
Не вибирай, країно, не вибирай іншого! Бо проіграєш!
Пятница. 13 ноября 2009г. Вместо P.S. Это, или что-то подобное, уже звучит и ещё прозвучит с телеэкранов в предновогоднюю ночь. А ежели нет, то референт (ну, не автор же я, в самом деле!) обещает проставиться. Заключаем пари, господа!