Сповзла сльоза
Так нагло і нескромно
По його не бритому лиці
Коли чекав її посеред ночі,
Коли букет зіжжавши у руці
Він ранив пальці.
Кров повиступала
І було боляче
Не в пальцях,
А в душі.
Він так кохав її,
Чекав її й не дочекався.
Швирнув букет
І мовчки пішов геть
У темінь ночі,
Щоб більше вже
ЇЇ не пам’ятать.