Їхав козак на війненьку
Казав:Прощавай,моя ненько
Хоч на важку війну їду,
Тебе серцем не покину.
Їде степом козаченько,
Згадує рідну неньку.
Думає: як там вона?
Сумує без мене,рідна.
От приїхав на війну
Гарний козаченько
Довго,довго воював
Ворогів перемагав.
Переміг наш козаченько,
Повернувся він до неньки.
Радо його зустрічали,
Щастя ,радості бажали.
Їде степом казаченько,
Та згадав про дівчиненьку,
Думає :як там вона?
Сумує без мене,рідна.