ти кажеш, що "я бачу тільки те, що хочу бачити"...
у мене немає варіантів бачити інше. ніхто не спростував мої думки. я не хочу нічого нікому доводити. або прийми мене таку, як є, або не приймай взагалі.
я не хочу більше роздратування, презирства, холоду ... не хочу. я не можу тебе переробити і це моя вина, але я змогла б, якщо б ти хотіла.
знаєш, ми, люди, швидко звикаємо до хорошого. і чим більше ми звикаємо, тим важче нам розуміти інших. чим вище ми збираємося, тим важче падати. а ти спробуй просто почати з нуля, зовсім спочатку. чи стосується це роботи, особистих відносин ... чи зможеш ти відмовитися від благ, заради того, щоб відчути це ... і чи важко буде сприймати критику людей, коли побачать, що ти не Бог? знаєш, я багато раз проходила через такі етапи, тому мені простіше говорити про це. сама себе пам'ятаю, що як тільки життя налагоджувалося я ставала холодної та озлобленої. тому що вважала тих, хто нижче, чимось негідним .. це дивно. це СТРАШНО. страшно, коли стаєш нелюди.
чим більше ти проходиш через такі кидки вгору-вниз, тим більш лояльно ставишся до людей. а кидки будуть. у всіх. у кожного в свій час.
навчися приймати людей такими, якими вони є. і якщо ти ЛЮБИШ кого-то, постарайся хоч раз стати на його місце. і може бути тоді ти зрозумієш, про що він говорить.
ми самі ліпимо свою Долю, ти права. але й любов ми вбиваємо теж самі.
ти ж відпустила мене. відпустила.
я повинна була довести щось тобі? чи, може, довести, що гідна тебе? немає. не буде цього. я нікому, крім себе, нічого не доводжу. і не збираюся. мені набридло доводити це. хоч хто-небудь у цьому житті захоче довести МЕНІ, що я дорога? ні? а може варто спробувати? хоч раз ... і тоді точно можна буде зрозуміти, що відчуває людина в цей момент ...
12.10.09