Уважаемый читатель! Постепенно словарь русинской лексики буду дополнять переводом и на русский язык.
РУСИНЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТОВМАЧНЫЙ СЛОВАРЬЧИК
а вадь – або; чи
айбо – але; тільки
аж (-ись) – якщо (ти); якби; хоч; навіть якщо
анжеріль – інженер
ачий – зрозуміло, що; напевно; можливо
ба – цікаво
бабка, клепало – маленьке ковадло для загострення леза коси
байловати – пробувати, спробувати, намагатися
банда – група музик (найчастіше - дві скрипки, бубен, бас)
бановати – ностальгічно пригадувати, тужити, сумувати, жаліти, шкодувати
бас – струнний смичковий музичний інструмент троїстих музик
бачмагы – штани, брюки
бде – буде
бдеме – будемо
бде ся знати; буде ся знати – стане відомо
бду – буду
бездіткыня – жінка, що не має дітей
берег – схил гори
біда – непорядна, не варта уваги людина, нікчема; часто говорять, не називаючи особу або не знаючи, хто це конкретно, напр., "якась біда"
биґарь – палиця
бирів – сільський староста
бисіда – тут у розумінні мова
бити олій – робити олію в домашній маслобійні, де пресують клинами, котрі вбиваються важкими, підвішеними на ланцюгах, дерев'яними молотами
бунда – піджак без рукавів з овечої шкіри із шерстю
бывати – тут у значенні жити, мешкати, мати хату
было – потрібно було
быти – бути
біда – 1) тут - у розумінні ненадійна, безвідповідальна людина
бідка, леда-біда – тут у розумінні ненадійна, безвідповідальна людина
бідкатися – жалітися
бідко ма – дуже важко
бізівный – впевнений, надійний
бисіда, язык – мова
близь – близько
бобовиня – стебла рослини із бобових
бовт – крамниця
бовтиця – китиця
богатство – багатство; надбання
боґанчі – черевики
бокс – крем для взуття
болото – калюжа, грязюка
борбулька – гуля, шишка
бочкоры, ходакы – постоли, саморобне взуття
брость – брунька
брати (щось) – тут – у значенні збирати урожай, напр., картоплі, коноплі
брытвити, брытвати – голити
бубен – барабан
булі – назва картоплі в деяких селах на Верховині; брати булі – викопувати картоплю
бутин – заготівля та/або вивезення деревини
бутор – меблі
ваговатися – довго роздумувати перед прийняттям рішення
вадь – або; хоч
валовшный – здатний; здібний; достойний
вандрівник, вандрувник - мандрівник; непостійна, непослідовна людина
вандровати – мандрувати, подорожувати
вароватися – остерігатися
варыш, варош – місто
вартый – здатний
вашанкы, фашанкы – вечір танців
вбы – щоб
вбы-сь – щоб ти
вбоє – обидвоє
вбуватися, убуватися, обуватися – взуватися
вбы – щоб
вбы тя не кололо – щоб не гризся, зняв хронічне напруження
вбы не вновало – щоб не було нудьги
вдатный – здатний, спроможний
вдрылити, дрылити – зіштовхнути, штовхнути
Верецькі Вышні – колишня автентична назва села Верхні Ворота у Волівецькому районі
веречи, верчи, верти – кинути;
вічка – оченята
видав – адже
видіти, відіти – бачити
видко – видно
винний – з присмаком вина; солодко-кислуватий смак
винчиловати – бажати
выверчи – викинути
вирьх – поверх (три вирьхы); гора; верхів’я гори; пагорб
відданя – видання заміж
віддатися – вийти заміж
відкы – звідки
віко – міра ваги = 25 кг
віддати – видати заміж
віддатися – вийти заміж, одружитися
відказати – 1) заповісти; 2) передати інформацію через когось; 3) відповісти; 4) відмовити
відкы – звідки
відповісти – тут у розумінні відмовити
відты – звідти
відці – звідси
"Вірую" – назва молитви
вітцю – від отиць (отець) – батько
вид – вигляд
видати – видно
видіти – бачити
видится – здається
видко – видно
вызывати – викликати
вйедно – разом
вказовати – показувати
власть – влада
вмісто – замість
вна – вона
вни – вони
вновати – нудьгувати
вовци – вовки
возитися – кататися, їздити
возродити – відродити
волкы, воликы – воли
Воловый – колишня назва районного центру с.м.т. Міжгір'я
волокы – шнурки, мотузки на постолах
ворина – довгий тонкий стовбур дерева (найчастіше – смереки) в огорожі
ворконіти – бурчати
ворожілник – чаклун, чарівник
вороска, поніж – мотузка на колисці
ворох – купа; у воросі – разом, у купі, спільно
вповісти, уповісти, повісти – сказати
встати горі – піднятися на ноги
втворити – відкрити, відчинити
втыти, утыти – потовстіти
выбыти – пробути
вызирати – виглядати
выстати – вистачити
вшиткый – увесь; будь-який
гавяз – живокіст шорсткий (Symphytum asperum)
гадка – думка, проблема
гать – гребля, насип на березі річки
ги кой – ніж; як
гівкати – дуже голосно викрикнути при виконанні пісні
гід, гуд – рік
ги, гі – як; ніж
ги бы – ніби
гирщіня – хрещення немовлят; святкове відзначення хрещення немовлят
глипнути – глянути, зиркнути, подивитися
глум – не авторитетна особа
глядати – шукати
го – його
годы – роки
гойкати – кричати
головниця – ватажок; лідер, кому заздрять
Голятин – назва села
гонорный – гордий, гоноровий
гонорно носитися – задаватися
гонороватися – вихвалятися
горбу шматя – багато білизни, одягу, що його перуть
горі – уверх
горниць – каструля
городиць – палісадник
границя – кордон
грозити – сварити, сердито повчати
грядка – довга тонкомірна смерека під стріхою для сушіння білизни, фруктів, зілля, грибів
гуд, годик – рік, рочок
гуда - Канайло
гудак, гуслярь – скрипаль, той, що гуде (грає) на скрипці
гудтепирішньый – річної давності
гузиця – сідниця
гуня – верхній теплий одяг з овечої вовни
гуселкы – скрипка
гуслі – скрипка
гусляти – грати на скрипці
ґазда – муж, чоловік; господар, хозяїн
ґаті – штани, брюки
ґелетка – дерев'яна діжка
ґомбиця – гудзик; китиця, султан на головному уборі
ґрийда – крейда
ґута – гострий напад хвороби; інсульт
д – до
даґде – десь, де-небудь
даколи – деколи
дасть за ня дівку – видасть дочку заміж
дгорі – уверх
де йдеш – куди ідеш
деревище – труна
деревіти – втрачати нормальну чутливість тіла
дівкы ми – моєї дівчини
дійниця – дерев'яний посуд, в котрий доїли овець
дістати – отримати
дїля – для
дивуйте – дивуйтеся
днись, іднись, іннись – сьогодні
довганя – довга, нижче колін, домотканна сорочка (одяг дошкільнят, в т.ч. хлопчиків)
доволена – відпустка із війська
догана – недолік
доганяти – прискіпуватися, придиратися, дуже високо ставити оціночну планку, висловлювати претензії
дозирати (маргу) – пасти (худобу)
докус – цілком, зовсім
долі – вниз; нижче за течією річки, на Верховині під цим розуміють також низинні райони Підкарпатської Руси
долі берегом – вниз із гори
домів, домі – додому
доромба, дрымба – губний музичний інструмент
доста – досить
достати, дістати – отримати
дотыкатися – торкатися; стосуватися
дохторь, дохтурь – лікар
драча – купа хмизу
дрыва – дрова
дрымба – майже забутий губний музичний інструмент
другый – інший
друґованя – друк
друґовати – друкувати
дуба – сторч, вниз головою
дубовка – пробка
дубоніти –– тупотіти
дуфловати – дублювати, повторювати
дьзюбок – дзьоб, дзюб
єден – один
ид, ід – до
изскочити, ізскочити – сплигнути
изшити – пошити
ищи, іщи, щи – іще, ще
йзісти – з'їсти
єден – один
єдинак – єдиний син у сім'ї
єдиначка – єдина дочка у сім'ї
єднакый – одинаковий
єсьме – ми є
жаба коропата – велика лісова жаба-ропуха з "бородавками" на шкірі
жалива – кропива
жеб, жибня – кишеня
жебеловка, жабеловка – носовичок
женишка – Пензеник (Худан)
жид – єврей
жидівка – єврейка-шинкарка
жиє – живе
жинтиця – сироватка
жиют – мешкають, живуть
жона – дружина, жінка
жуковина – обручка
за – про
забавитися – затриматися, спізнитися
забити – вбити
завадьжати – заважати
завершати – формувати верх копни сіна
завидіти – заздрити
Завирьхівськый – той, що живе за Вирьхом, з другого боку гори
заводити – голосно оплакувати померлого
завто – саме тому
загін (-ча) – невеличка ділянка орної землі
заганяти – дати доручення кудись піти
загнати – відправити поштою, послати
загойкати – закричати
заголовок – подушка під голову
загорода – город
загудіти, загусти – заграти
загусляти – заграти на скрипці
задарь – даремно
задрымбати – дрымбати – заграти на дрымбі; у переносному значенні – морочити голову
заєдно – постійно, без перерви; одночасно
зайти (волы) – погнати (воли)
заказати – заборонити
закличте ми тоты люде – запросіть, покличте мені тих людей
закосичити – прикрасити квітами
закы буду – доки житиму, на все життя
Заломистый – назва урочища
зальопатися – забруднитися, облитися чимось
замаститися – забруднитися
за нив – за нею
запамнятати – запам'ятати
запирати – закривати
зарватися – провалитися, пропасти, зникнути
зарінок – поблизу річки (від рінь – гравій)
зась – знову
затлумилося – стало погано, переднепритомний стан
захлыцнутися – захлинутися
заход – вбиральня у дворі
зачати, зачинати – розпочати
зачинати – розпочинати
за шором – підряд
збанятко – глечик
збирана чилядь – запрошені люди, напр., на весілля
збытковати – знущатися
зварнти на медвидя – наварити більше, ніж потрібно
звернутися – впасти
звіданя – запитання
звідати – питати
звідовати – запитувати
зволочити – звести
зворина – гірський потічок, рівчак з водою чи без (де ховаються звірі)
зганяти – будити
зыйти – зійти; звідкілясь прийти
зладити – зробити, приготувати
змагатися – намагатися, старатися
змісити – наступити на ногу
зміткы – постоли
знакомитая – особлива, відома всім
знати ся – мати звичку (напр., "...знаю ся ганьбити")
зныдіти – зникнути
знярьовати – так говорять, якщо вперше почути зозулю голодним і без грошей в кишені; наврочити
зобрати – зібрати
зоввиця – сестра чоловіка
зо мнов, ізо мнов – зі мною
зорівка, горівка, палинка, паленка – горілка
зрізованиць – кущова цибуля, надземну зелену частину ("пір'я") з котрої багаторазово зрізають
зчаловати, вчаловати, чаловати – обдурити, обдурювати
ід, ид – до
ізбагнути – зфантазувати, наговорити неправду
ізбытися – позбавитися, втратити
ізвести – спокушати
іззуватися – роззуватися
імати – ловити
іспоганити – зіпсувати (тут у значенні дівчину позбавити цноти)
істребити – знищити
іськати – шукати
ї – їй; її
їдьж – їж
ид, ід – до
иднись, іднись, днись – сьогодні
изчинити – створити, зробити
ильняный – із льону
-им – я; їм
имати, імати – ловити; імити – впіймати
имня – ім'я
иннись, іннись, днись – сьогодні
иншакый, инакый – інший
ипен – саме, якраз
ипный – такий, як потрібно
исправляти – випрявляти
испрятати – 1) сховати; 2) поховати померлого
исхылити – нахилити
-ись – ти
йзісти – з'їсти
ймено – ім'я; прізвище
ймитися – взятися
кавалок – маленька частинка, шматочок
каждый – кожний
капка – крапля
камнянкы (Міжгірщина), чуфези (Перечинщина) – брусниця
капці, фусиклі – шкарпетки
каріка – коло танцювальників
кармазан – ???????????
касарня – казарма
катран – фартух, елемент жіночого верхнього одягу
катуны – солдати, військові; іти у катуны – іти до війська
кедва – гордість
керт – квітник, маленький городик
ків – кіл, кілок
кілько – скільки
кірон – лідер заробітчан-жниварів
кидь, кідь, кіть – якщо; якби
килюхач – череватий, товстий, огрядний
кынути – зачепити
кирильовати – керувати, управляти, рульовати
кырвавый – кривавий
кырниця, керниця – криниця
клапавый – з опущеними вухами
клебан, кресаня – капелюх
клепач – молоток
кликати – звати, звертатися; „він ся кличе” – його звати, його ім’я
клиниць – гвіздок; вішалка
клопати – стукати у вікно, у двері
кныші – калачі
кобел – міра об’єму
кобы – якби; хай би; краще було б, якби
кобы-м – якби я
кой – коли; ніби; якщо
колісцята – коліщата
коли-м была – коли я була
коли-м на тя кликав – коли я тебе звав
колобаня – глибоке місце в річці, в потічку
колопні – коноплі
команиця – конюшина
команіти – розростатися
коновля – дерев'яний бідончик
корела – холера
коровыї – корови
королька – рум’янка, романець; (рос. – ромашка)
коруна – грошова одиниця Чехословаччини
корч – кущ
косиця – квітка
коциба – кочерга, коцюба
кочія – карета
коштур – милиця
кощовати – коштувати
крадці – крадькома
кресаня, клебан – капелюх
криволабый – кривонигий
кривопыскый – криворотий
крумплі, булі, ріпа – картопля
купинка – горбик
курагов – весільний символ – палиця з нав’язаними на неї барвистими стрічками, прапор
кустка – кістка
куферок – конверт
лавка – кладка, дерев’яний пішохідний місток через річку
лаґові – лакові
лада – скриня, сундук
ладити – готувати
ланно (ладно) – гарно; як годиться
лапати – хапати, ловити, мацати
лаяти – сварити; проклинати
левеш – бульйон, суп
левор, леворвер – револьвер
леда-біда – паразитична, безвідповідальна особа
лен – льон
літішный – минулорічний
літовати вівці – випасати вівці в полонині
ліщанка – ліщина
Лийба – чоловіче жидівське ім'я
листина – аркуш паперу
лице – обличчя
лыжка – ложка
лынґарь – розбишака; жартівник
лопоніти – базікати
лоскоріх – ? (М. И. Канайло)
лудити – лукаво запрошувати, звати, кликати
лупина – лушпиння картоплі, овочів
люба – кохання
любаска – коханка
люде – тут – чоловіки
любиточкы – любити
Ляховиць – колишня назва села Лісковець
лячи – лягти
-м, -им – я
май – най; травень
майже – мабуть
мажа – міра ваги = 1 центнер (?)
Майдан – назва села
майже – мабуть
майперш – найперше, спочатку
маль – фарба
мара – приблизно те ж, що українське "хто-зна"
Мараморыш – назва однієї з адміністративних територій в Мадярському королівстві; центром Мараморошської жупи (-го комітату) був Мараморош-Сігет (тепер – територія Румунії)
марга – велика рогата худоба
мати на ню закликала – мати її покликала
мацкаль – москаль
мацур – кіт
мачка – кішка
машиниця, машина – поїзд
межи – між
межи плечима – у спині між лопатками
метати – кидати
місто – місце
міщук – мішечок
ми – мені
Мигаль – Михайло
мидвідь – ведмідь
минута – хвилина
миса – миска
міст – тут у значенні підлога
міщук – мішечок
млака – драговина, трясовина, багно
мні – мені
мнов – мною
много – багато
мнясниці – період одружень, весіль (після посту)
мож – можна
може – можливо; очевидно
мож казати – майже
мозола – туга, жура
молько – молоко
мому – моєму
мостина – обтесана колода або товста дошка як кладка через потічок
мотор – автомобіль
мочи – могти
мочило – озерце для вимочування-відбілювання саморобної тканини із льону, коноплі
мочок – Пензеник (Худан)
мругати – підморгувати; рос. – подмигивать
му – йому
муй – мій
мука – борошно
на – для (на гуляня – для гуляння)
на біду – для чого?; без потреби
набізівно – без сумніву
навперед – спочатку
нагавиці, ногавиці – штани
над нив – над нею
наказати – тут у значенні заповісти
налльи – налий
нанашко, нанашка – хресний батько, хресна мама
на ня – на мене
наопак – навпаки
наохтема – назавжди
напримір – наприклад
напудитися – злякатися
нараз – саме, якраз
нарубы – навиворіт
на три миль – далеко
напинатися – намагатися
напудити, пужати – налякати, лякати
нараз – зразу
наробленый – втомлений роботою
на розході – при розставанні, при прощанні
натта – з претензіями на винятковість, тут – саркастично
натрафити – знайти
натура – характер
нацапкы – поза на чотирьох кінцівках
не давати – не дозволяти
не дав бы – не проміняв би
независимый – незалежний
немного – небагато
непотрібный, нетрібный – невправний, невмілий
не пропала – не пройшла, не минулася
ні – них
ніт – ні
нї – ній
ни – ні
ниґде – ніде
ниє – нема
нихто – ніхто
нич – нічого
ніґде – ніде
ниґда, ніґда – ніколи
ниґде – нікуди
нихто, нитко – ніхто
нич – нічого
новинка – газета
новта – мелодія, ритм
новтарыш, новтарош – в дорадянський період призначений (не обраний) представник влади в селі з правами не меншими, ніж у старости, котрого обирають жителі села
нучка – нічка
ню – неї
ня – мене
няньо – тато, батько
оббрытватися – поголитися
обід – другий сніданок
обілляти – облити
обімати – обіймати
обліг – багато років не оране поле з густою травою
обы – щоб
обы-сь, вбы-сь – щоб ти
обычай – звичай, традиція
оболок, вызір – вікно
оборіг – стріха на чотирьох стовпах для зберігання сіна, висоту котрої можна міняти
образ – ікона, картина
образованя – освіта
образованый – освічений
обрубатися – обгородитися у лісі, зрубуючи дерева
обстати(-ся), обставатися – залишитися
овін – він
одданиця, відданиця – дівчина на виданні
оде – тут
одкой – відколи
одівиць – вдівець
одзыв – відгук
одпадникы – особи, що зрадили своєму роду, народу на догоду правлячим режимам, запроданці (очевидно, цей термін вперше публічно використав заст. голови Крайового Товариства Підкарпатських русинів М. І. Шарга)
одуват – роздуває
ож – що
ожіг – кочерга
округ – район
она – вона
онь – аж, навіть
ополох – пугало, чучело
опона – перешкода, завада
опроводы – молитва за упокій душі померлого
опят – знову
ораниця – поле, що його орють
оріхы, горіхы – горіхи
осуждати – засуджувати
отвіт – відповідь
отвореный – відкритий
отворяти – відкривати
отиць (отець) – батько
отличатися – відрізнятися
ошколованый – освічений
пава, павка – птах
пак – пізніше
паленка, горівка, зорівка – горілка
памнятати – пам'ятати
памут – м’яка тканина з льону
парити (молоко) – кип'ятити молоко
парна – подушка, перина
паровати – готувати; пасувати; пароватися – підходити одне одному
партиця – смужка
пасує – личить
паця – порося
пацьоркы – намисто
пелеханя – неохайна
перебановати – див. бановати
перебировати – перемогти, пересилити
перед водити – бути ватажком
переміточка – дошка через потічок замість кладки
перемоты –
переже – раніше
перепросити – вибачитися
переспівоватися, выспівоватися – змагатися серед співаків
перетовмачити – перекласти іншою мовою
Перехресный – село у Воловецькому районі
петек – 1) торбинка, сумка; 2) теплий верхній одяг (селянська шуба з овечої вовни – гуня)
перше – щойно, тільки що, зовсім недавно
півдруга – півтора
півка (пілка) іспереду – елемент жіночого одягу (широкий і довгий фартух, передник, поділ)
підбиваниць – назва страви
підверчи – підкинути
підпинькы – опеньки
підпоровати – підтримати, сприяти
підчерковати – підкреслювати
піпа – люлька для тютюну
"піряникы" – мадярські жандарми прикрашали головні убори пір’ям з півнів
пістракы – веснянки, ластовиння
піяти – кукурікати
пивниця – підвал, погріб
пилиповець – один із постів у християн – православних і греко-католиків
пилник, терпуга – тирса
пиловати – спішити, квапитися
пинзія – пенсія
пиріг – вареник
письмо – лист
пищавка – найпростіша сопілка з кори дерев навесні
пышный – з красиво стуленими губами
пластя – оберемок сіна
платениця – хустина
плескати – тут у значенні швидко йти
плита – великий плаский камінь
пльонтатися – плутатися
побожитися – 1) дати клятву Богу; 2) обвінчатися
повадитися, посважатися – посперечатися, посваритися
повбирана – прикрашена
повісмо – очищена, відбірна пряжа із коноплі чи льону
повісти, вповісти, уповісти – сказати
поводьжіня – поведінка
повытріскуйся – поляскай, поплескай себе
по вопросам – з питань
поглядати, глядати – пошукати, шукати
погар, погарчик – склянка, чарка
пограничный – прикордонний
подакотрі – деякі
подерти – порвати
подобенка, фотка – фотопортрет, фотокарточка
подобонька – личить
подь – іди, ходи
поєдні – декотрі
пой, подь – ходи, йди до мене
позад – після; через
позбытковати – познущатися
позирати – дивитися, спостерігати
позмагатися – постаратися, намагатися
позолити (шматя) – відбілити білизну в настої золи (попелу)
полиґінити – не одружуватися, попарубкувати
пометиня – сміття
поміч – допомога
поїсти – тут у значенні бути покусаним комарами
пой, подь – ходи, іди
позад кого – завдяки кому, через кого
показитися, исказитися – зіпсуватися, вийти з ладу, розбитися
полудне – полудень
помежи – поміж
помело – малий віник
поніж, вороска – мотузка від колиски
поникати – подивитися
пообімати – обіймати
попалітися – почервоніти, зашарітися
попозирати – подивитися
попостояти – дуже довго стояти (чекати) без впевненості діждатися бажаного
по пыску, по пысляку – вдарити в обличчя
попустити – дозволити, послабити контроль
поробити – наворожити
порозвіддавати –пороздавати
порозношовати – тут у значенні пороздавати, рознести
порох – пил
послідньый – останній
потемок, потемкы –сутінки
потихы – потроху; тихо; помалу
потрафити, утрафити – потрапити, вцілити
потя – невеликий птах, курча
потятко – маленька пташка
появитися – з’явитися
порадочка – домовленість, як між членами команди КВН, "домашня заготовка"
предположити – припустити
прибагати – видумувати "легенду", далеку від правди; намагатися досягнути досконалості; бути примхливим
придати – віддати
придобашка – звичка
приємно – прийнятно
призывати – закликати
прийшлякы – так корінне населення називає тих, хто поселився в Закарпатті після Другої світової війни; зайди
прикапчаня – приєднання
прикластися – постаратися
приміром – наприклад
припічок – місце збоку біля печі
провказатися – продемонструвати себе в кращому вигляді, похвалитися
продів – проділ (волосся)
прискіпити – прищепити
провозгласити – оголосити
проклятый – хитромудрий, лукавий, забіяка
про тя – для тебе
прятати – ховати, в тому числі померлого
пудер – пудра
пужати – лякати
пушка – щіпка, пучка
пущати – пускати
путь убити – дорогу спорудити
пушка – гвинтівка, рушниця
раховати – вважати; рахувати
рахуются – вважають себе
ревати – дуже голосно плакати
реґрут – рекрут; новобранець до війська
реклик – піджак
рендешно – старанно, з віддачею
ринка – сковорода
різати (у бубен) – грати на барабані
рінь, шутер – гравій; горі тыми ріньми – вгору по дорозі (в Карпатах навіть на грунтових дорогах багато каміння)
ріпа, булі, крумплі – картопля
ровта – багато, організована група людей
розказати – дати доручення, завдання, віддати розпорядження
розположити – розпорядитися (тут – майном)
розумієся – зрозуміло
розшоровати, розшорити, ушорити – впорядкувати
рубатя, шматя – одяг, білизна
ружа – велика садова квітка, напр., жоржина (рос. – георгина)
руковати – відбувати до армії
румняноє – рум’яне
Руна – назва полонини
Ручникы – рушники
рыбка – тут – у значенні коханка
Савтыря – Псалтир
самый – сам
сарака – бідолаха, бідненький, неборак
свадьба, свальба – весілля
свадьбовати – справляти весілля; гуляти на весіллях
Свята Неділя – Свято Трійці
світок грає – повне щастя
свита – елемент жіночого вбрання
се, сесе – це, оце
се вадь – або, чи
сегелет – частина
серенча, серинча – талан, щастя (рос. – везение)
серпенина – серп
сіянка – недавно посаджений ліс
си – собі
сими – цими
сирохман – молодий хлопець
сисю – цю
сись – цей
скапарити – знищити
склянка – пляшка
скотина – худоба
скорше – швидше, скоріше
скочити – плигнути, стрибнути
скрептати – шкребти, чистити
сліпати – йти у суцільній темряві, погано бачити
Славкы – назва урочища
слобідный – вільний
сложный – складний
служити – тут у значенні працювати наймитом (наймичкою)
Смерек – назва гори в Міжгірському районі
сночи – вчора ввечері, минулої ночі
собі – свого, своє, свою; собі
сокотити – берегти
солонина – сало
сохранити – зберегти
сохта, сохтач – звичка
соя – сойка
сперед – перед
спершу – спочатку
співанка – пісня
спід – низ, внутрішня сторона чого-небудь
споєный – обє’днаний, з’єднаний
справка – довідка
справоватися – правильно поводитися
спробайловати – спробувати
спрятати – сховати; поховати померлого
спуститися на когось – довіритись комусь ненадійному
спущатися – спускатись
ссукати (иссукати) – пошкодити, понівечити, зламати, знищити
стан полотна – загальноприйнята міра довжини тканини для подарунку
стайня – хлів
стайню метати – чистити хлів від гною
стати – почати
Стой – назва найвищої гори полонини Боржави
студеный – холодний
сукня – спідниця, юбка
сут – є
сушениці – сухофрукти
Сюря – кличка коня
ся – себе
-сь – ти
сього – цього
-сьте – ви
тай – і
тайстра – велика сумка, торбинка, що її носять, перекинувши на спину через плече
так любити (з наголосом на "так") – дуже любити
такой – відразу, зразу ж
там – в цьому випадку у значенні "туди"
тамкы – там
татина – тато
тверда люба – міцне кохання
твому – твоєму
творитися – звертати увагу, перейматися
тепирькы – тепер
теметів – кладовище
Темная – кличка корови
темниця – в'язниця
терти (колопні, лен) – із вимочених сухих стебел коноплі, льону витріпувати волокно (пряжу)
тешлик – гаман, гаманець; рос. – кошелек
тілько – стільки
тітчанка – двоюрідна сестра по лінії мами, дочка маминої сестри
ти – тобі; твої
тирня – терен
тирьхати – навантажувати
то, – те; як дуже
тобов – тобою
тов – тою
тогды – тоді
тої – такої
токан – мамалига
топанкы – туфлі
торомбатый – той, що має товсті губи
торносити – шарпати (рос. – дергать)
тот – той
тота – та
тоты – ті
тото – те, воно
тоты – ті
трібен, трібный – здатний, працелюбний
тріснути по писку – дати ляпаса
трутити, друтити, дрылити – штовхнути, зіштовхнути
туй – тут
туньый – дешевий
турня – баня, маківка
тя – тебе
тягота (мені тягота) – неприємні відчуття
убраня – одяг
увидіти – побачити
уворосі – разом
у воротьох – біля воріт
угол – кут; ріг будинку
ужов, ужовка – кільце з гнучкого пруття для зв’язування кілків загорожі
узяти – взяти
уйко – дядько, мамин брат
уйош – теплий верхній одяг з овечої вовни
улиця – вулиця
уміритися – втупитися (в когось, в щось)
уповісти, вповісти, повісти – сказати
уткі, відкы – звідки
усокотити, всокотити – зберегти, вберегти
усякі – всілякі
утворяти – відкривати
утяти – врубати
уши – воші
ушиткі – всі
ушорити – впорядкувати
ущінкы – петельки для гудзиків
фасуля, пасуля – квасоля
фатів – молодий хлопець, підліток
фашанкы, вашанкы – вечір танців
феделка – 1) кришка, накривка; 2) ударний музичний інструмент
фішкарош – управляючий округом (районом) в роки мадярської окупації (1939-1944 р.р.)
фиглі стройити – жартувати, придумувати жартівливі ситуації
фотка, подобенка – фотокарточка, фотопортрет
фраєрочкы – коханки
фраєрикы – коханці, залицяльники
фрішный – свіжий
фура – навантажена велика підвода
фурканиця – завірюха
хамник – молодий густий, майже непрохідний ялиновий ліс
хвиля – погода (файна хвиля – приємна, сприятлива погода)
хыжа – хата
хлопчище – парубок
ходакы, бочкоры – постоли
ходь, хоть – хоч
"холостячка" – в СРСР податок з тих, у кого не було дітей
холошні – теплі штани з овечої шерсті
хосновати – використовувати
хосновитый – корисний
хрыщикы – хрестики
царок – обгороджене місце для маленьких курчат
ци – чи
Цильо – Василь
цівка – труба
цімбор, цімбора – друг, приятель
цорконіти – стукати
цуря – старий одяг для брудної роботи
цюльовати – цілувати
цятка – крапля, точка
часть – придане, посаг
червеный, черленый, челленый – червоний
черлиніти – червоніти
честованый – шанований
чий – можливо, ймовірно
чилядник – людина
чилядь – люди, члени сім’ї
чим скорше – якнайшвидше
чинити – робити, споруджувати, створювати
числити – рахувати
чир – рідка мамалига – страва бідняків
чіпиць – елемент вбрання молодої, що його надівають на голову замість вінка
чічаний – заквітчаний; красивий
чічка – квітка
човколада – шоколад
чоловічество – людство
Чопівськый – назва урочища
чтыри – чотири
чудовати – дивувати
шилиякість – різноманіття
шины – 1)ресори автомобіля; 2) рейки залізниці
шандера, шандара – жандарм
ширінка, шірінка – хустина (Тячівський район); шарф (Міжгірський р-н)
шкодовати – жаліти
Шльома – власне чоловіче жидівське ім'я
шматя – одяг, білизна для прання
шопа – амбар
шор – ряд; порядок
шорик – рядок
шпацірь, шпацірькы – прогулянка, моціон
штация, штація – залізнична станція
штимовати – підходити, бути гармонійним
штыри – чотири
шувар – гірська жорстка трава
шуга – ніколи
Шугай – герой історичного роману Івана Ольбрахта "Микола Шугай – розбійник"; тут – зухвалий парубок
шум (шума) – піна
шумовати – шуміти
шутер – щебінь; долі шутром – вниз по дорозі
щи – ще; тим більше
щиканя – гикавка
що вбы– щоб
що маєш (плакати) – навіщо
щось – чомусь, чогось
що (ты не розвився) – чому (ти не розвився)
юй – їй
юній – червень
ябка – яблука
язык, бисіда – мова
якмай – в самий раз
якась біда – хтось
якоєсь – якесь
як ся допомогут – як собі допоможуть
як ся каже – як мовиться
яли – почали, прийнялися
яло, ялося – дуже підходить, наприклад, вбрання
яловий – зроблений із ялиці
ярка – молода вівця, що ще не ягнилася
ярь – весна; у яри – навесні
Ясіня – село на Рахівщині
яфины – чорниці