Я зірку падаючу з неба,
Своїм бажанням не втомлю –
В любові тільки є потреба,
Про неї долю я молю.
В короткі дні і в довгі ночі
Час перетвориться в вірші,
В них серце доторкнутись хоче
Лише до рідної душі.
Щоб дотик той нам не забути,
Як превоцвіти на снігу,
Щоб поміж нами увімкнути
Навіки вольтову дугу.