ВIРШ!

Леся Билейчук
* * * * *


В моїм житті ти появився так,
Наче сонце вийшло із-за хмар.
Ти став отим промінням,
Що огріває і плекає нас так ніжно.
Ти став для мене сенсом у житті,
За якого треба так триматись,
Щоб не спідкнутись,і не причинити
біль собі й тобі.
Мені б хотілось щоб ці почуття тривали вічність,
Щоб не згасали не звертаючи уваги ні на що.
Можливо я не така як всі дівчата,
Можливо ти в дійсності і доля не моя.
Але тепер так хочеться кохати,
І бути в цім житті хоча б на мить коханою для тебе,
Щоб всі могли сказати і вона "щаслива".
Але це всього лиш мить,
І напевно ненадовго ти в моїм житті.
Але надіятись на краще треба,
І я старатимусь щоб втримати тебе,
Хоча я знаю,що це все не на довго.
Але всерівно хочу відчувати
трепіт твого серця,
Почути ті слова кохання,
Які можливо говорять тільки раз в житті,
І тільки лиш коханій.
Можливо всі твої слова брехня,
Але й вони в цей час для мене щастя.
Бо я кохати хочу,і відчувати те,
що й інші відчувають.
Ну що ж,як це кохання лиш на мить,
Так треба взяти все від нього.
Щоб не шкодувати потім,
За тим що я могла б зробити,та не зробила.


29.07.2009року.



* * * * *

Я помню чудное мгновенье передо мной явился ты,
Как мимолётное виденье как ангел чистой красоты.
Ты ангел который обещал любить меня всегда,
Но где ж любовь твоя вся эта подевалась,
Когда ты обещал любить меня всегда,и быть со мной навеки.
Я знаю вся вина в завистливых людях,
Которые сказали что у меня другой нашёлся.
А ты поверил им не слушая меня,
И наши жизни в этот миг разбились на осколки.
Я знаю точно ты ведь любил меня,и был лишь мной любимый.
Но у тебя теперь другая,
Которая не сможет полюбить тебя как я любила.
Но что ж теперь я буду жить лишь для себя,
Не слушая ни сердца ни души.
И убивать в бокале сладкого вина,тебя не стану я.
Но всё же жаль мне тех прекрасных дней,
В которых были счастливы с тобой и так любили.
Те стрелы у амура оказались коротки для нас,
И жизнь расставила всё по своим местам.
Но почему так больно мне сейчас,
Оттого что ты сейчас не рядом,а принадлежишь совсем другой.


12.08.2009року.

* * * * *

Я вже не твоя,а ти не мій,
Так хотілось би сказати.
На жаль ти вже належиш іншій,
Не знаючи про мої почуття.
Ці почуття спалюють мене вогнем пекучим,
Таким що інколи здається що не можу жити.
Я так бажаю підійти й сказати те що відчуваю.
Але я знаю точно,
Що ти не зможеш відповісти мені взаємним почуттям,
Бо це кохання заборонене для мене,
і неможливе із-за деяких причин.
Мені здається інколи,що зможу я забути ці почуття,
коли не буду бачити тебе.
Це було б саме так,але як відмовитись від тебе,
Ближчого за тебе в мріях я ж не маю.
Так що ж,нам залишається лишатися лиш друзями,і тільки друзями.
Друзі,це теж не так погано,
Це краще ніж бути ворогами і не бачити тебе,
І бути не потрібною для тебе.
Чому все так погано у моїм житті,
Немає ні хорошого життя ні щастя.
Я в цім житті живу закритою неначе в камері тюремній,
А появляюсь в світ для того щоб ще раз зрозуміти,
Що я ніхто й нікому не потрібна.