Відкладаю з тобою розмову
Про любов, про майбутнє, про нас,
Знаю – ти в оболонку казкову
Одягаєш слова для прикрас.
Будуть лагідним шовком стелитись
І хутром огортати пухким,
Тільки знаю - словам не здійснитись –
Не єдина я в серці твоїм.
Відкладаю розмову з тобою,
Не до ранку – назавжди, повір,
Для любові не треба двобою,
Бо вона не поранений звір.
Їй не треба ані перемоги,
Ані помсти, ані каяття,
Вийде, сяючи світлом, з облоги,
Перетворить у квіти сміття...