Як горила з мого ж дитинства

 
 А ось, і я, як би приїхав до свого рідного Харкова. 
У мріях. 
А жити нема де. 
І пустили б мене пожити в мій улюблений Харківський Зоопарк, у відділенні приматів.
… Природно. 
А на клітці повісили б табличку  – «Сетератор звичайний».
І сидів би я там цілий день непорушно і неголений…
І  дивився б на приходящих до мене задумливо і з цікавістю.
 Як горила з мого ж дитинства.