Структура древних обществ-патриархальная экзогамия

Анатолий Секретарев
txt 3.1. Схема обміну генофондом в спільнотах (шлюбні ритуали), зокрема - N-колінна патріархальна екзогамія, як один з інтеграторів логоценозів.


   Визначимо етнос як людність, що практично замкнена відносно шлюбу, причому шлюбу певним чином ритуалізованому, тобто етнос  - це людність, яка розмножується завдяки паруванню (за рідким виключенням) лише своїх членів, причому існує певний, спільний для усього етносу ритуал, який регламентує процедуру парування. Отже за таких міркувань шлюбний ритуал стає одним з інтеграторів етносу.

  Будемо розглядати етноси, в яких  шлюбний ритуал базується на принципі патріархальної N-колінної екзогамії. Викладемо сутність цього принципу впорядкування обміну генофондом в соціумі.

  За патріархальної екзогамії чоловіки, народжені в певному роді, як правило, залишаються у ньому (в цьому полягає патріархальність устрою), тоді як жінки, народжені в роді, мають бути видані за чоловіків інших родів (в цьому полягає екзогамність устрою) , тобто обмін генофондом між родами в етносі здійснюються жінками. Помітимо, що за такої умови, генотип людини залежить насамперед від предків за жіночою лінією.      

Відступ.
t_a_j__(кирг.) - 1) родство по материнській лінії, це родство поширюється на цілі роди і коліна, вважається, що всі задатки людини передаються по цій лінії ; 2) основа дієслова з таким змістовним спектром  -  втрачати кількість; зсклизати, зходити з чогось (скажімо, з похилої площини), розбігатися, - *Дж18.2, 689*. Комент. А.С.   Оскільки за патриархату чоловіки залишаються в роду, а жінки у рід надходять ззовні, з різних родів і племен, і при цьому діти народжуються різними за здібностями і ознаками, то й варіабельність якостей людей одного роду пояснювалася насамперед материнською, жіночою  - також більш  варіабельною відносно роду  - генетичною складовою. Саме тому батьківська, чоловіча і материнська, жіноча складові людської природи сприймаються, відповідно, як константа і варіанта, саме тому це ставало ще одною основою для формування зв’язки понять “чоловіче = локальне, твердь, суходіл”, “жіноче = велике, аморфне, вода.” В той же час жінка, народжена в роді, сама по собі є символом втрати, оскільки вона вийде з роду. Існує киргизьке прислів’я, яке чудово ілюструє семантичну зв’язку “донька (тобто жінка, яка не є  матір’ю) - втрата” : “Донька  - чужого роду”- *Дж18.2, 946, ст. “эл “.
Кінець відступу.

  Щодо N-колінності, то вона виявляється в тому, що кожний чоловік мусить знати N родів своїх предків, а саме  - окрім роду свого батька, ще N- 1 родів своїх предків за жіночою лінією: рід, в якому була народжена матір чоловіка, рід, в якому була народжена матір його матері і т.д. Це необхідно тому, що за цього принципу чоловік повинен обирати собі дружину обов'язково за межами цих N родів (саме тому ця екзогамія N-колінна). Відмітимо, що з вищесказаного випливає, що родів в етносі  має бути щонайменше N + 1. 

  "Атомом" соціальної структури у досліджуваній ситуації є родова спільнота. Родова спільнота інтегрується родинністю за чоловічою лінією, тобто базою родової спільноти є сукупність чоловіків, які, в ідеальному випадку, є нащадками за чоловічою лінією одного чоловіка, засновника роду.

  Помітимо, що кожному чоловіку етносу з N-колінною екзогамією відповідає N-частинний символічний комплекс, який складається з головного символу, епіцентру комплексу, який є символом батьківського роду,  і  N- 1 символів тих родів, звідки походять його мати, матір матері і т.д. - усього N - 1 предків за жіночою лінією.

   Найчастіше N дорівнювало 5 або 7. Це узгоджується з настановою архаїчної ментальності, за якою  формантами людського тіла, тобто його органами, частинами, які трактувалися як носії сутності і форми людського організму, вважалися голова і найважливіші кути-суглоби. Існували дві найпоширеніші такі схеми устрою людського тіла:  голова + 6 суглобів (N = 7) і голова + 4 суглоби (N = 5) (див. *smm Організм людини.*). Спільноти, які визнавали ту чи іншу схему, називалися, відповідно, семи- або п'ятиродцями, гепта-або пентагуринами тощо.

  Так, семиродцями були, скажімо, киргизи. Ось свідчення:. zz_e_t_e__(кирг.) - предки, походження - *Дж18.2, 254*. Комент. А.С. Порівн. з  zz_e_t_i__(кирг.) - сім - *Дж18.2 , 252*. Киргизи були семиродцями, тобто кожний киргиз мусив знати сім колін своїх предків, інакше він вважався “кул” - рабом. Саме тому маємо лексему zz_e_t_e_s_i_z  - безродний.

  Розберемо сутність N-колінної екзогамії більш детально.

  Покладемо для простоти N = 5. Розглянемо певний рід, символ (назва, тотем, герб тощо) якого позначимо як А. Тоді кожна сім'я, шлюбна пара цього роду, складена з чоловіка, народженого у цьому роді, і жінки, народженої в іншому роді В, має п'ятискладове "шлюбне" або "фамільне" ім'я  - "А+ВСDE", де  С, D, E - символи родів матері дружини, її бабки і прабабки, причому обидві останні  -  за жіночою лінією.

 Тобто всі, окрім першого, складові фамільного імені приносить у сім'ю дружина чоловіка.
 
  Помітимо, що всі сини і доньки, народжені в цьому подружжі до вступу у шлюб носять те ж саме п'ятискладове "фамільне " ім'я.


  Припустимо, що син цього подружжя, чоловік "А+ВСDE" взяв собі дружину в роді F, яка народжена від шлюбної пари з ім'ям F + GHIJ
 Тоді "фамільне" ім'я і чоловіка, і його дружини , і дошлюбне ім'я їх дітей буде мати виляд A_+_F_G_H_I.

 Розглянемо зміни, які відбулися в іменах супругів..

.                чоловік                жінка
дошлюбне ім'я                А_+_В_С_D_E                F_+_G_H_I_J
фамільне, пошлюбне ім'я          A_+_F_G_H_I.                A_+_F_G_H_I

  Таким чином, спільне пошлюбне ім'я подружжя більш відрізняється від дошлюбного імені чоловіка, ніж від дошлюбного імені жінки. В пошлюбне ім'я подружжя від дошлюбного імені чоловіка перейде лише перша назва  -  його батьківського роду, решта складових дошлюбного імені втратиться. Ім'я ж жінки зазнає менших змін, в ньому на першому місці замість назви роду, де народилася жінка, з'явиться назва батьківського роду її чоловіка, ця нова назва створить зсув в послідовності назв дошлюбного імені жінки, внаслідок чого остання назва її імені (в нашому випадку ця назва позначена як J) випаде з екзогамного кола шлюбної пари. Помітимо, що сини, народжені цією парою вже зможуть брати собі жінок з роду J.


   Ці схеми впорядкування шлюбу або, кажучи більш узагальнено,  - процесу обміном генофондом між спільнотами, були важливими новаціями на шляху логоеволюції. По-перше, завдяки своїй екзогамності ці схеми запобігали виродженню спільноти, примушуючи чоловіків брати жінок в далеких за генетичною спорідненістю родах. По-друге, N-колінна екзогамія була лише частиною загальної системи впорядкування  - і простору, і часу, і комунікацій. Базою цієї системи впорядкуванння була система числення, основою якої було те ж саме число N.   

Далі буде.