Стомилась плити проти течії,
Бо знаю: не спинить мені її.
Вже сил немає – а все пливу,
Але себе питаю лиш: чому?
Чому життя бува таким нелегким,
Чому так важко бути в ньому першим?
Чому так легко втратити кохання,
Натомість мати сльози і страждання?
Чому роки летять і їх вже не вернути,
Чому пригадуєш лиш те, що хочеться забути?
Чому питань багато так в житті?
Чи зможе хтось на них відповісти?..